Американська мазама

Американська мазама (лат. Mazama americana) – парнокопитний ссавець із родини Оленеві (Cervidae). Його назва ацтекськими мовами науатль означає «олень». До роду Mazama належать 9 видів тварин.

Їхня таксономія (класифікація та систематизація) досі викликає суперечки серед зоологів.

На сьогодні відомо 12 підвидів американської мазами. При зовнішній схожості багато хто з них мають суттєві генетичні відмінності.

Підвиди умовно поділяють на дві основні групи, розділені за місцем проживання річкою Амазонкою. Одна населяє західну, інша східну область.

Вперше вид описав у 1777 році зробив німецький дослідник природи Йоганн Крістіан Полікарп Еркслебен на підставі екземплярів з Каєни у Французькій Гвіані. Він дав йому первинне найменування Moschus americanus, вважавши його спорідненим до сибірської кабарги (Moschus moshiferus).

Розповсюдження

Ареал проживання розташований у Центральній та Південній Америці. Він простягається від півдня Мексики через Венесуелу та Колумбію до півночі Аргентини. Найбільші популяції мешкають у Бразилії, Болівії, Еквадорі, Суринамі та Уругваї.

Американська мазама селиться у світлих тропічних та субтропічних лісах. Вона також зустрічається на окраїнах лісових масивів та болотистих місцевостях. Тварина пристосована до існування у вологих та напівсухих регіонах. Відкритих просторів вона категорично уникає.

Американські мазами були завезені на острів Тринідад у Карибському морі, де успішно прижилися. На Тобаго вони вважаються вимерлими.

Поведінка

Американська мазама поза шлюбним періодом веде поодинокий спосіб життя. Вдень вона ховається в густому підліску, а з настанням сутінків виходить на годівлю і годується до самого ранку.

Кожна доросла тварина займає домашню ділянку площею від 50 до 100 га.

Межі своїх володінь вона посилено мітить фекаліями та сечею. За допомогою тертя голови об кору стовбурів дерев вона залишає секрет запашних залоз, що за запахом нагадує мускус. Ці позначки є важливим засобом комунікації між представниками цього виду.

На дорослих копитних полюють ягуари (Panthera onca) та пуми (Puma concolor). Молоді особини стають жертвами оцелотів (Leopardus pardalis), тайр (Eira barbara) та хижих птахів.

Живлення

Американська мазама харчується стиглими фруктами, корінцями, грибами, квітками, пагонами, листям дерев та кушів. Найменшою мірою поїдаються різні трави.

Тварина нерідко з’являється на фермерських полях, де любить харчуватися злаковими та бобовими культурами.

Раціон залежить від пори року. У сезон дощів у ньому переважають стиглі фрукти, а в посуху копитне задовольняється листям та травою.

Розмноження

Американські мазами розмножуються цілий рік. Статева зрілість настає у віці близько 13 місяців. Статевозрілі самці влаштовують ритуальні бої за право на продовження роду. Вони кусаються і завдають ударів один одному рогами.

Вагітність триває від 200 до 225 днів.

Як правило, самка народжує одне дитинча. Воно забарвлене у світло-коричневий колір із білими плямами. Спочатку малюк залишається в укритті серед густих чагарників.

Зміцнівши, через кілька днів він вирушає разом з матір'ю на годівлю. Переходити на рослинну їжу він починає у двомісячному віці.

Молочна годівля триває до 6 місяців. Після його закінчення оленятко незабаром переходить до самостійного існування.

Опис

Довжина тіла 90-145 см, хвоста 12-16 см. Висота в загривку 60-80 см. Вага 30-35 кг, максимум 65 кг. Самці трохи більші за самок.

Статевий диморфізм виражений слабо. На голові в обох статей є невеликі прямі роги завдовжки до 10 см.

Забарвлення хутра може змінюватись від коричневого до червонувато-коричневого кольору. Черево, передня частина шиї, область під підборіддям і внутрішній бік ніг білі. Лицьова частина та потилиця сірі.

У деяких особин на спині є поздовжні темні смуги та чорнуваті плями на потилиці.

Тривалість життя американської мазами у природних умовах досягає 10-12 років.