Вусач-титан велетенський

Вусач-титан велетенський (лат. Titanus giganteus) належить до родини Вусачі (Cerambycidae). Він є однією з найбільших комах на нашій планеті. Його довжина становить 150-165 мм, а окремі особини виростають в довжину до 210 мм. Для порівняння довжина жука-слона (Megasoma elephas) ​​не перевищує 12 см.

Такі гіганти зустрічаються дуже рідко, тому високо цінуються серед любителів екзотичних комах. Їх ціна може перевищувати $ 3000.

Скласти їм конкуренцію можуть лише представники номінативного підвиду жука-геркулеса (Dynastes Hercules), що мешкають на території Гваделупи та Домініканської Республіки. Їх самці іноді бувають 171-178 мм в довжину.

Вид вперше описав у 1771 році як Cerambyx giganteus шведський зоолог Карл Лінней. Опис було зроблено на основі інформації, якою з ним поділився французький натураліст Луї Жан Марі Добантон. Він теж ніколи не бачив цієї гігантської комахи, а тільки чув про неї від знайомих мандрівників.

До монотипового роду Titanus вусача-титана велетенського зарахував у 1832 році французький ентомолог Жан Гійом Авдінет-Сервіль.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в тропічній зоні Північної Америки. Вусачі-титани населяють амазонську низовину та прилеглі до неї райони. Вони поширені в Перу, Еквадорі, Венесуелі, Колумбії, Гвіані, в північній і центральній частині Бразилії.

Найчисленніші популяції мешкають в бразильських штатах Амапа, Пара, Амазонас, Рондонія та Мату-Гросу.

Комахи спостерігаються на висотах до 1500 м над рівнем моря. Підвиди на сьогодні невідомі.

Поведінка

Вусачі-титани велетенські живуть у важкодоступних для людини місцях. Вони населяють головним чином вологі тропічні ліси ближче до екватора.

У світлий час доби комахи ховаються в купах опалого листя або в дуплах гнилих дерев. У сутінках вони залишають свої укриття та вибираються на різноманітні височини.

Самці добре літають і здатні в пошуках самок подолати великі відстані.

Масовий виліт імаго відбувається в сезон дощів з грудня по лютий. Незважаючи на свої розміри та вагу, вони є чудовими літунами.

Вусач-титан не може злетіти прямо з землі, тому змушений спочатку залізти на стебло рослини або гілку дерева. Потім він стрибає вниз і розправляє в повітрі крила.

Самці активно реагують на штучні джерела ультрафіолетового світла й охоче летять до них. Особи жіночої статі полюбляють місячне світло, тому зловити їх дуже важко. Вони проводять багато часу в лісовій підстилці, де відбувається відкладання яєць.

На вусачів-титанів полюють багато великих птахів, ящірок, мавп і носух (Nasua). Зазнавши нападу, вони голосно сичать і надають гідний опір зловмиснику.

Жуки мають дуже потужні та сильні мандибули. З їх допомогою вони можуть переламати олівець або відщипнути шматочок плоті у свого кривдника.

Харчування

Перевіреної інформації про харчування вусачів-титанів в природних умовах проживання немає. Поширена думка, що через короткий термін життя імаго зовсім обходяться без їжі або харчуються соком гнилих фруктів, що впали на землю.

До сих пір не виявлені личинки цього жука. Вважається, що вони ведуть спосіб життя, схожий зі способом життя інших реліктових вусачів з підродини Пріоніни (Prioninae), які годуються гнилою деревиною або відмерлим корінням дерев.

Розмноження

Після спарювання самки відкладають яйця в лісовій підстилці або дуплах трухлявих дерев. Тривалість інкубації та особливості розвитку личинок невідомі.

Імовірно вони розвиваються протягом близько 3 років. На фінальній стадії розвитку вони теоретично можуть перевищувати своїми розмірами личинок жуків-геркулесів (Dynastes hercules), виростаючи до 26-36 см.

Цілком ймовірно лялькування личинок вусачів-титанів подібно до більшості родинних видів відбувається в ґрунті.

Опис

Довжина тіла імаго зазвичай становить 79-170 мм, в середньому 130 мм. Вага 25-60 г. Самці легші та дрібніші за самок. Статевий диморфізм в забарвленні відсутній.

Основний фон забарвлення варіюється від червонувато-бурого до буро-коричневого кольору. Статура подовжена і злегка сплюснута зверху. У профіль тіло нагадує лінзу.

Боки передньоспинки озброєні 3 гострими шипами. Вони використовуються для самозахисту.

Чорні подовжені антени розташовані перед очима. Самці мають довші антени, довжина яких більш ніж половина довжини їх тіла. Очі порівняно великі.

Зовні жук багато в чому нагадує вусача-шкіряника лісового (Prionus coriarius), що мешкає в лісовій і лісостеповій зоні Європи, Північної Африки та Західної Азії.

Тривалість життя імаго жука вусача-титана велетенського досягає 3-5 тижнів.