Степовий кролик

Степовий кролик (лат. Sylvilagus audubonii) належить до родини Зайцеві (Leporidae) із ряду Зайцеподібних (Lagomorpha). Він є одним з найбільш поширених представників роду Американських кроликів (Sylvilagus).

На відміну від багатьох інших споріднених видів чисельність його популяції залишається стабільною в останні десятиліття та навіть має тенденцію до невеликого зростання.

Степові кролики пристосувалися до виживання в умовах жаркого клімату. Вони здатні витримувати нетривалі періоди підвищення температури повітря до 45°C без шкідливих наслідків для свого організму.

У сильну спеку звірята втрачають до 1,5% від своєї маси тіла за годину.

Щоб впоратися з втратою тепла при випаровуванні вологи зі свого організму, вони прискорено дихають і змінюють швидкість метаболізму в залежності від температури навколишнього середовища.

Їх довгі вуха становлять близько 14% від довжини тіла. Завдяки розташованим в них кровоносним судинам вони забезпечують надійну терморегуляцію та захищають тварин від теплового удару. Їх нормальна температура тіла складає 38,3°C.

Вид вперше описав у 1858 році американський зоолог Спенсер Фуллертон Берд.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Північній Америці. Він простягається від Монтани на півночі до центральних регіонів Мексики на півдні, а на заході доходить до узбережжя Тихого океану. Східний кордон ареалу проходить через Великі рівнини до Техасу, Оклахоми, Канзасу, Небраски, Північної та Південної Дакоти.

Степові кролики населяють степи, пустелі та напівпустелі. Вони так само зустрічаються в преріях, на трав'янистих луках і межах лісів. У гірській місцевості вони спостерігаються на висотах до 1800 м над рівнем моря.

Тварини віддають явну перевагу ділянкам ландшафту, де є безліч природних підземних укриттів, кинутих нір інших тварин або густих чагарників. Найбільші популяції мешкають в низинах.

Відомо 12 підвидів. Номінативний підвид поширений в західній частині Каліфорнії.

Поведінка

Степовий кролик веде поодинокий спосіб життя. Особи протилежної статі сходяться разом тільки в сезон розмноження. При великій кількості корму самки іноді мирно годуються поруч одна з одною.

Активність проявляється в вечірні та ранкові години. Опівдні звірята ховаються в тінь і відпочивають. Вони можуть підійматися на дерева й кущі, використовувати будь-які височини як спостережні пункти.

При найменшій небезпеці степовий кролик ховається у своєму підземному притулку або рятується втечею. Від хижаків він тікає зигзагоподібно, роблячи різкі та несподівані повороти. Його швидкість може досягати 25-30 км/год. За потреби звірятко здатне долати вплав водні перешкоди.

Головними природними ворогами є хижі птахи, койоти (Canis latrans), руді рисі (Lynx rufus), вовки (Canis lupus), пуми (Puma concolor), тхори (Mustela), здичавілі собаки та домашні кішки.

Харчування

Основу раціону складають різні види трав. Значно меншою мірою з'їдаються фрукти, ягоди, горіхи, насіння та овочі.

До повсякденного меню входять різноманітні злакові культури, осока (Carex), ситник (Juncus), осот (Sonchus) і сить (Cyperus). При нагоді степові кролики охоче поїдають листя дубу (Quercus) і мальви (Malva).

Розмноження

Статева зрілість настає у віці близько 3 місяців. Залежно від кліматичних умов шлюбний період починається в грудні або січні та може тривати до пізнього літа. На півночі ареалу він проходить з лютого по квітень.

На півдні ареалу сезон розмноження триває до жовтня, а в деяких центральних районах Мексики цілий рік. Зазвичай протягом одного року бувають два виводки, іноді навіть до 3-5.

У шлюбний період самці стають агресивними та влаштовують між собою ритуальні бої за право на продовження роду. Переможці спаровуються з декількома самками. Самці не допомагають самкам у вихованні свого потомства.

За несприятливих умов навколишнього середовища самка здатна абсорбувати частину або повністю всі ембріони.

Ця здатність є пристосуванням ссавців до несподіваних змін клімату.

Вагітність триває від 26 до 30 днів. Пологи найчастіше відбуваються в неглибоких ямах діаметром близько 15 см і глибиною 10-25 см. Самка вистилає їх дно тонким шаром трави та пуху. На світ з'являються від 2 до 5 дитинчат. На момент народження вони голі, сліпі й безпорадні.

Довжина тіла новонароджених малюків досягає 9 см, а вага 20-25 г. Очі у них розплющуються на десятий день. Завдяки високопоживному материнському молоку кроленята дуже швидко ростуть. В гнізді вони залишаються одні. Мати відвідує їх один раз на добу тільки для того, щоб погодувати.

Молочне годування триває близько 4 тижнів, потім кроленята переходять до самостійного існування. Смертність серед молодняку дуже висока. До кінця першого року життя доживає лише близько чверті поголів'я степових кроликів.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин 37-40 см, хвоста 45-60 мм, а вух 70-75 см. Вага 750-1250 г. Самці трохи дрібніші та легші за самок. Вони важать в середньому близько 920 г.

Основний фон забарвлення сіро-коричневий. В області морди та на кінцівках можуть з'являтися ділянки рожевого кольору. Черевна сторона білувата.

Хвіст зверху темний, а знизу брудно-білий. На морді ростуть чутливі вібриси чорного кольору. У ротовій порожнині є 28 зубів.

У самок є чотири пари сосків для годування потомства.

Тривалість життя степового кролика в дикій природі не перевищує 2 років. У неволі він доживає до 5-6 років.