Плямистохвостий квол

Плямистохвостий квол, або тигрова кішка (лат. Dasyurus maculatus) належить до родини Хижі сумчасті (Dasyuridae) і є найбільшим його представником на материковій частині австралійського континенту. Своїми розмірами він поступається лише тасманійському дияволу (Sarcophilus harrisi), який живе на острові Тасманія.

Ця тварина в минулому розглядалася фермерами виключно як злісний шкідник, що проникає під покровом ночі в курники та знищує курей.

На неї велося полювання, що призвело до значного зниження популяції. Наразі її чисельність не перевищує 14 тисяч особин. Міжнародним союзом охорони природи плямистохвостим кволам надано охоронний статус виду, близького до вразливого стану (NT, Near Threatened).

Вид вперше описав у 1792 як Vivera maculata шотландський натураліст Роберт Керр. Типовим місцем його проживання він вказав затоку Порт-Джексон, розташовану у Новому Південному Уельсі.

Поширення

Ареал проживання знаходиться в Австралії та на Тасманії. Тигрові кішки населяють східне та південно-східне узбережжя континенту. Вони селяться у місцевостях, де річна норма опадів сягає 600 мм.

Раніше ареал займав територію штатів Квінсленд, Новий Південний Уельс, Вікторія та Південна Австралія. До початку XX століття плямистохвості кволи зустрічалися також на островах Фліндерс і Кінг у Бассовій протоці. Нині вони живуть переважно у національних парках.

Тварини населяють головним чином евкаліптові, вологі тропічні та субтропічні ліси, іноді зустрічаються на відкритих пустках та чагарникових ландшафтах. Вони надають перевагу низинам і спостерігаються на висотах до 1200 м над рівнем моря.

Існують 2 підвиди. Підвид Dasyurus maculatus gracilis виявив у 1888 році австралійський зоолог Едвард Пірсон Рамсей. Він спостерігається лише на північному сході Квінсленду.

Поведінка

Тигрова кішка веде поодинокий деревний спосіб життя. Близько 90% всього часу вона зазвичай проводить на деревах, зрідка спускаючись на землю в пошуках здобичі.

По твердій поверхні тварина пересувається дуже добре. За потреби вона може дертися майже по вертикальним скелях на висоту до 3 м.

Плямистохвостий квол виходить на пошуки їжі вночі. Вдень він буває активним у дощову чи похмуру погоду. За добу хижак долає відстань до 5-8 км. Як укриття використовуються дупла дерев, значно рідше ущелини скель.

Самки дуже територіальні, тому агресивно захищають свої домашні ділянки від конкуренток. Їхня площа коливається від 180 до 1000 га.

Самці мігрують по угіддях, площа яких досягає 2000-5000 га. Зазвичай їх володіння перетинаються з ділянками кількох самок та самців.

Тварини використовують спеціальні вбиральні, де випорожнюються. Такі місця розміщуються на межах ділянок і служать для розмежування зайнятої території. Плямистохвості кволи між собою спілкуються за допомогою звуків, що нагадують бурчання.

Відчувши загрозу, вони притискаються до землі й опускають вуха. З метою самооборони звірята гарчать і видають пронизливі звуки, що нагадують голосний вереск.

Головними природними ворогами є лисиці, бездомні кішки та дикі собаки.

Харчування

Раціон складається з їжі тваринного походження. У нього входять дрібні ссавці, птахи, амфібії та рептилії. У зимові місяці в повсякденному меню часто переважають різні комахи.

Плямистохвостий квол полює на гігантських летючих кускусів (Petauroides volans), диких кроликів (Oryctolagus cuniculus), кільцехвостих посумів (Pseudocheirus peregrinus), червоних філандерів (Thylogate thetis) і довгоносих бандикутів (Perameles nasuta).

За відсутності звичного корму звірята можуть задовольнятися стервом.

Розмноження

Статева зрілість у самців настає у віці близько 8 місяців. Самки нерідко стають статевозрілими на 4-6 місяців пізніше в залежності від доступності та кількості корму.

Тигрові кішки здатні розмножуватися цілий рік, проте пік спарювань припадає на період з кінця травня до початку серпня.

Вони паруються з багатьма партнерами. Самці по можливості намагаються завести власний гарем із декількох самок і не підпускають до них конкурентів.

Вагітність триває від 30 до 37 днів. Самка народжує в середньому 5-6, максимум 14 дитинчат. Тічка у неї починається незабаром після пологів, тому протягом року вона може принести потомство 3-4 рази. За несприятливих умов відбуваються спонтанні аборти або резорбція ембріонів.

Для плямистохвостих кволів характерна індукована овуляція, коли яйцеклітини вивільняються тільки у відповідь на спарування. Естральний цикл триває 28 днів. Самка здатна до запліднення протягом 3-5 днів.

Дитинчата з'являються на світ голими, сліпими та безпорадними. Вони прикріплюються до сосків приблизно на 7 тижнів. Потім самка залишає їх у гнізді, коли йде на полювання. Наприкінці третього місяця малюки виходять з укриття та проводять багато часу в іграх.

Молодь стає самостійною у віці 18-20 тижнів. Смертність серед неї у перший рік життя дуже висока та досягає 90%.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин 40-75 см, а хвоста 35-55 см. Вага 2-3 кг. У неволі деякі тварини відгодовуються до 4 кг. Самки менші та легші за самців.

Забарвлення хутра на спині та боках варіюється від коричневого й сірого до темно-коричневого кольору з чорними й іноді червоними вкрапленнями.

Все тіло покривають білуваті плями різного розміру. Вони також присутні на хвості. Черево блідо-сіре або біло-кремове.

Вуха порівняно невеликі. Кінцівки короткі, лапи п'ятипалі. Задні кінцівки на відміну від передніх мають повністю розвинені великі пальці. Подушечки на лапах довгі, ребристі та рожеві. Вони пристосовані для пересування деревами.

Голова велика, шия товста. Морда трохи закруглена і подовжена.

Тривалість життя плямистохвостого квола в дикій природі не перевищує 5 років. У неволі за умови дбайливого догляду він доживає до 9 років.