Пацюкоподібний хом’як

Пацюкоподібний хом'як, або корейський довгохвостий хом'ячок (лат. Tscherskia triton) належить до родини Хом'якові (Cricetidae). Свою назву він отримав через наявність хвоста, довжина якого перевищує половину його власного тіла і робить дуже схожим на щура (Rattus).

Цей невеликий гризун вважається одним із найпоширеніших сільськогосподарських шкідників у північних провінціях Китаю.

Він також є розповсюджувачем червонотілкових кліщів Leptotrombidium і Neofroinbicula. Вони можуть викликати у людей захворювання на японську річкову лихоманку, що вражає центральну нервову систему, лімфатичні вузли, судини шкіри, серце та органи черевної порожнини.

Тварина є єдиним представником роду Tscerskia, названого на честь Олександра Івановича Черського (1879-1921), зоолога та відомого колекціонера із Сибіру.

Вид вперше описав у 1899 році як Cricetulus triton британський зоолог Вільям Едвард де Вінтон. Місцем походження голотипу він вказав Шаньдун, провінцію на Сході Китаю.

Розповсюдження

Ареал проживання охоплює Корейський півострів та північний схід Китаю. У Росії пацюкоподібний хом'як зустрічається в Приморському краї та південно-східній частині Амурської області.

Гризуни населяють степові рівнини із сухим кліматом. Вони уникають місцевостей з густою деревною або чагарниковою рослинністю, надаючи явну перевагу відкритим просторам. Їх можна знайти на висотах до 1200 м над рівнем моря.

Існує 5 підвидів. Номінативний підвид поширений у китайських провінціях Шаньсі, Шеньсі, Хебей, Тяньцзінь, Хенань, Шаньдун, Аньхой, Цзянсу та Чжецзян.

У Кореї та на Далекому Сході в Росії мешкає підвид Tscerskia triton nestor.

Поведінка

Пацюкоподібні хом'яки ведуть нічний спосіб життя. Навесні та пізно восени активність спостерігається також у світлий час доби.

Тварини утворюють невеликі колонії, але вважають за краще жити порізно. Вони дуже агресивні та не терплять близького сусідства одноплемінників чи інших дрібних гризунів.

Вони не впадають у зимову сплячку, тому роблять значні припаси на зиму. Старанним заготівельникам вдається заготовити близько 10 кг зерна, а деякі рекордсмени примудряються складувати у 2-3 рази більше. Ділитись такими скарбами звірята не мають наміру ні з ким.

Китайські селяни нерідко роблять замах на зроблені гризунами запаси, викопуючи їх лопатами. Ті у свою чергу сміливо вступають з ними в нерівний бій і наносять викрадачам зерна болючі укуси.

Втрачати гризунам нічого. Без запасів пережити зиму у них немає жодних шансів. Особливою агресивністю вирізняються самки навіть поза сезоном розмноження.

Пацюкоподібні хом'яки споруджують складну систему підземних комунікацій. Вони викопують нори з вертикальними, горизонтальними та похилими ходами. Гніздові камери та комори облаштовуються на глибині близько 150 см, де вже не страшні сильні морози.

Після перших заморозків звірята ховаються у своїх норах і не виходять на поверхню до настання весни. В цей час метаболізм у їхніх організмах істотно знижується.

Між собою звірятка спілкуються за допомогою звукових сигналів, що нагадують писк різної тональності та тривалості.

Їхніми головними природними ворогами є лисиці (Vulpes), єнотоподібні собаки (Nyctereutes procyonoides), уссурійські куниці (Martes flavigula) та хижі нічні птахи.

Харчування

Пацюкоподібний хом'як всеїдний, але в його раціоні істотно переважає їжа рослинного походження. Він поїдає насамперед насіння та плоди різних рослин. Особливо йому подобаються жолуді, рис, соняшник, злакові та бобові культури.

Навесні гризуни активно годуються молодими пагонами. Найбільше їм у цю пору подобається лобода (Atriplex).

Незначною мірою поїдаються цвіркуни, коники, жуки, багатоніжки, дощові черв'яки та яйця птахів, що гніздяться на землі.

Корейський довгохвостий хом'ячок зайнятий пошуком їжі з вечора до самого ранку. Під час годівлі він періодично приймає вертикальне положення, стоячи на задніх лапах та уважно оглядаючи околиці.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 2-3 місяців. Самки стають статевозрілими раніше за самців.

На більшій частині ареалу сезон розмноження проходить з квітня до жовтня. У суворіших кліматичних умовах Північного Китаю він коротший і триває з травня до вересня. За один сезон самка здатна принести потомство до трьох разів.

Еструс триває 4-5 діб. Тварини спаровуються зазвичай після настання сутінків. Вагітність триває близько 20 днів.

Пацюкоподібні хом'яки дуже плідні. Як правило, самка народжує 8-10 дитинчат. Зрідка в виводку буває до 20-24 малюків.

Молочна годівля триває близько 4 тижнів. Після її закінчення молодь незабаром розлучається зі своєю матір'ю та розходиться у різні боки.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин 142-220 мм, а хвоста 65-106 мм. Вага 92-240 г. Самці трохи важчі та більші за самок.

Хутро коротке, густе і м'яке на дотик. На спині воно забарвлене у буруватий колір, черевна сторона світліша. Підошви вкриті волосяним покривом.

На темно-коричневому хвості ростуть рідкі волоски, переважно біля його основи. На ньому відсутні характерні для щурів поперечні кільця. Кінчик хвоста та лапи білі.

У молоді хутро буро-сіре. З віком воно набуває дорослого забарвлення.

Тривалість життя пацюкоподібних хом'яків у дикій природі не перевищує 18 місяців.