Червоновуха черепаха

Червоновуха черепаха (лат. Trachemys scripta) належить до родини Прісноводних черепах (Emydidae). Вона є однією із найпопулярніших домашніх тварин на всіх континентах.

Завдяки своїй невибагливості і здатності легко адаптуватися до змін умов навколишнього середовища ця рептилія може становити загрозу для екологічного балансу при потраплянні в нову місцевість.

Міжнародний союз охорони природи визнав її одним із ста найнебезпечніших інвазійних видів на нашій планеті. Вона була завезена і випущена до водойм Німеччини, Франції, Голландії, Ізраїлю та ПАР, де почала витісняти споріднені з нею місцеві види.

У багатьох країнах офіційно заборонено випускати червоновухих черепах у річки та озера, а в Швейцарії існують пункти їхнього прийому від власників, що вирішили їх позбутися.

Вид вперше описав у 1792 році німецький зоолог Йоганн Давид Шепф.

Розповсюдження

Червоновухі черепахи поширені в Північній та Центральній Америці. Найбільші популяції проживають у Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Гватемалі, Гондурасі, Венесуелі та США.

Вони населяють прісноводні або солонуваті водойми зі стоячою або повільно поточною водою і мулистим дном. Їх приваблюють озера, ставки, річки, болота, лагуни та струмки.

Важливою умовою для комфортного проживання червоновухих черепах є наявність рясної рослинності по берегах і зручних місць для прийняття сонячних ванн.

Рептилії люблять забиратися на стовбури дерев, що лежать у водоймах і, сидячи на них, довго грітися на сонечку. Їм подобається мілководдя глибиною від 60 до 90 см.

На сьогодні відомо 15 підвидів, з них найпоширенішими серед заводчиків вважаються три – T.s. scripta, T.s. elegans та T.s. troosti. Усі вони мешкають у США.

Харчування

Червоновуха черепаха всеїдна, але понад 70% її раціону складає їжа тваринного походження. У зрілому віці вона більше тяжіє до вегетаріанства. У деяких регіонах до 90% з’їденого нею корму становлять водні рослини.

Молодь переважно м’ясоїдна. Їй потрібно більше поживних речовин, ніж можна отримати із рослин. У разі постійних стресів рослинна дієта призводить до затримки росту та поганого виживання.

Самки також з'їдають більше тваринної їжі порівняно з самцями, особливо в період відкладання яєць через підвищену потребу кальцію.

Годівля відбувається рано вранці і в пообідні години ближче до вечора.

Плазун охоче поїдає різних комах, пуголовків, різних ракоподібних, рибу і молюсків. Нерідко він годується трупами тварин. Меню періодично урізноманітнюється стрілолистом, водяним ірисом, ряскою та гіацинтами.

У більшості випадків поїдання їжі відбувається у воді, тому що для її проковтування цим рептиліям потрібна рідина.

У неволі їм згодовують хробаків, коників, личинок мурах, прісноводну рибу та корм для акваріумних рибок.

Природні вороги

У червоновухих черепах у природних умовах проживання дуже багато недоброзичливців. Вони часто стають мисливським трофеєм алігаторів (Alligator mississipiens), єнотів-полоскунів (Procyon lotor), лисиць (Vulpes), опосумів (Didelphis) і пернатих хижаків.

Для молодого покоління головну загрозу становлять хижі риби та птахи. Також чимало охочих поласувати їхніми відкладеними яйцями. Кладки нерідко стають здобиччю диких собак.

При найменшій небезпеці рептилія, що гріється на сонці, зісковзує у воду. З метою самозахисту вона кусає і дряпає кривдника, але найчастіше просто ховається під панцир.

Яскраво-жовті та червоні мітки на пластроні та шкірі можуть відлякувати деяких хижаків, зокрема великоротих окунів (Micropterus salmoides). Міцний панцир захищає від укусів, іноді навіть алігаторів.

Поведінка

Червоновухі черепахи ведуть активний денний спосіб життя. Вночі вони сплять, виставивши голови над поверхнею водойми. Вдень рептилії можуть збиратися групами на прибережних каменях, скелях або колодах, щоб погрітися на сонечку.

Під час прогрівання рептилії підтримують температуру тіла в межах 18,2°-33,6°С. Самці частіше гріються у вересні та жовтні, а самки у травні та червні. Підвищення температури тіла стимулює швидкість обміну речовин та сприяє травленню.

Незалежно від статевої приналежності вони демонструють стійкість до переохолодження. Навіть черепашки, що тільки вилупилися, здатні витримати тимчасові заморозки до -4°С без наслідків для свого здоров'я.

Цей плазун дуже полохливий і реагує на будь-який шум. Він здатен сприймати низькі звуки з частотою до 3000 Гц, що сигналізують про наближення потенційного кривдника.

При похолоданні нижче ніж 10° С червоновуха черепаха впадає в зимову сплячку. Як правило, сплячка починається у жовтні і триває до квітня наступного року. У цей час обмін речовин в організмі дуже сповільнюється. Зимівля може здійснюватися у воді, порожнистих стовбурах дерев та будь-яких інших подібних сховищах.

У домашніх умовах рептилію на зиму поміщають у пластмасовий контейнер і ставлять його в холодильник або підвал.

Червоновухі черепахи не вирізняються територіальністю та не захищають свої домашні ділянки. Між собою вони спілкуються за допомогою вібрацій у водному середовищі та різних положень передніх лап. Їхніми пазурами вони торкаються осіб одноплемінників, щоб звернути на себе увагу.

Рептилії мають порівняно добрий зір. Наявні в очах рецептори дозволяють розрізняти фіолетовий, ультрафіолетовий, синій, зелений та червоний колір.

Представники цього виду можуть передавати інформацію один одному, швидко рухаючи очима вперед та назад.

Розмноження

Самці досягають статевої зрілості у віці 3-5 років, а самки у 5-8 років. Визначити стать червоновухих черепах можна лише тоді, коли довжина карапаксу складе щонайменше 10 см.

Шлюбний період у більшості регіонів проходить із квітня по травень.

Під час спарювання самець вводить свій статевий орган в клоаку самки, піднявшись їй на спину і тримаючись за панцир кігтями. Успішно провести йому цю процедуру допомагає увігнутий усередину пластрон. Спарювання продовжується від 15 до 20 хвилин. Вагітність триває 80-85 днів.

Самка вибирається вночі на берег і на вологому піщаному березі викопує ямку овальної форми та глибиною 11-14 см. Вона відкладає в неї від 2 до 13, максимум 20 сферичних яєць із гнучкою шкаралупою. Кладка може знаходитись на відстані до 1600 м від місця постійного проживання самки.

Після відкладання яєць вона втрачає будь-який інтерес до долі свого потомства.

В залежності від клімату інкубація триває два або три місяці. На момент вилуплення довжина тіла червоновухих черепах становить 23-35 мм.

При температурі інкубації нижче ніж 28,6°С розвиваються тільки самці, а вище 29,6°С тільки самки. Між цими двома значеннями на світ з'являються особини обох статей.

За допомогою яйцевого зуба малюки проламують яєчну шкаралупу та вибираються на волю. Вони одразу ж прямують до рятівної водойми. Багато хто з них не встигає врятуватися і потрапляє в лапи хижаків.

Частина черепашок перезимовують у гнізді і виходять із нього назовні лише наступної весни. Пережити зиму їм вдається за рахунок яєчного жовтка.

За сприятливих умов одна самка може зробити до 4 кладок за сезон.

Утримання в акваріумі

Для однієї дорослої червоновухої черепахи рекомендується придбати акваріум об'ємом мінімум 200 л і довжиною 150 см. Мінімальна глибина повинна бути не меншою за довжину її карапаксу.

Для очищення води встановлюють фільтри, які необхідно періодично очищати від забруднення. У липні та серпні температуру вдень підтримують на рівні 27°С, а потім кожен наступний місяць знижують на один градус. На ніч обігрів можна вимикати.

Взимку достатньо прогрівати воду до 4-12°С. Це оптимальний діапазон для зимової сплячки.

В акваріумі має бути сухе місце, яке прогріватиметься до 40°С. Для освітлення використовують галогенові лампи. Ультрафіолетові випромінювачі Ultra-Vitalux щодня вмикають на 20 хвилин.

Вони допомагають виробляти в організмах рептилій вітамін D та пригнічують патогенну мікрофлору.

На дно акваріума кладуть річковий пісок, гальку, базальтову або кремнієву лаву. Обов'язково обладнується укриття із каменів або кераміки.

Утримання у ставку

Коли довжина червоновухої черепахи перевищить 10 см, її можна влітку утримувати у ставку, що розташований на присадибній ділянці. На одну тварину потрібно 300 л води.

Ставок розташовують так, щоб він був розташований у південному напрямку та добре прогрівався на сонці. Поселяти в нього вихованців можна тоді, коли він прогріється до 20°С, а температура повітря буде хоча б на кілька градусів стабільно вищою.

Щоб улюбленці не втекли, штучне водоймище огороджують кам'яним або дерев'яним парканом висотою не менше двох довжин панцира. Також поруч споруджують місце для обігріву під сонячним промінням.

У ставку висаджують рослини, які не під силу черепахам вирвати з коренем, наприклад, рогіз, очерет звичайний або калюжницю болотяну. Для статевозрілих самок споруджують пляж із суміші піску та землі.

Не рекомендується залишати рептилій у ставку на зимівлю.

Дуже високий ризик того, що вони не переживуть зиму. Європейські зими не можна порівняти із континентальним кліматом Північної Америки.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин коливається від 13 до 29 см. Самки більші і важчі за самців. Вони можуть важити до 3200 г.

У молодих черепашок спинний панцир зелений, а шкіра вкрита цятками і смужками, колір яких варіюється від жовто-зеленого до темно-зеленого.

Дорослі особини забарвлені в темно-оливкові тони. Іноді трапляються повністю чорні самці. Їхні передні лапи озброєні довгими пазурами. У самок хвіст коротший і тонший.

Пластрон переважно жовтий, з характерним чорним маркуванням. Карапакс має овальну форму, на верхній частині проглядається слаборозвинений кіль.

Під очима розташовані жовті плями, які поступово з віком зникають.

Тривалість життя червоновухої черепахи у дикій природі не перевищує 30 років. У неволі вона доживає до 40-43 років.