Часниковий скляний равлик

Часниковий скляний равлик (лат. Oxychilus alliarius) є одним із 75 видів, що належать до родини Скляних равликів (Oxychilidae) та мешкають на території Європи. Цей хижий черевоногий молюск отримав свою назву через характерний різкий запах, який він видає у разі небезпеки або занепокоєння.

У ньому явно присутній аромат сирого часнику, здатний налякати багатьох хижаків, насамперед їжаків.

Ідентичний спосіб захисту використовують також швейцарські (Oxychilus navarricus) і великі скляні равлики (Oxychilus draparnaudi), проте запах, що виробляється ними, значно слабший.

Вид вперше описав у 1822 році німецький зоолог та палеонтолог Йоганн Самюель Міллер.

Розповсюдження

Початковий ареал існування знаходився у Північно-Західній Європі. Часникові скляні равлики були поширені в Ісландії, Гренландії, на півдні Скандинавії, Британських та Азорських островах. Потім вони потрапили до Німеччини, Франції, Італії та Швейцарії, де успішно акліматизувалися.

Тепер ці молюски зустрічаються в багатьох частинах світу включно з Північною та Південною Америкою, Австралією, Новою Зеландією, а також островами Тихого та Атлантичного океану.

Тварини полюбляють селитися в болотистих місцевостях і під мохом в гірських лісах. Вони приживаються на ділянках зі слабокислим або нейтральним ґрунтом.

Їх можна знайти у вологих та тінистих місцях поблизу джерел води. У Швейцарії вони спостерігаються на висотах до 1300 м над рівнем моря.

Вид монотиповий. Підвиди на сьогодні невідомі.

Поведінка

Скляний часниковий равлик веде переважно нічний спосіб життя. Вдень він ховається під камінням або в лісовій підстилці з опалого листя. У світлий час доби він може бути активним лише у дощову чи похмуру погоду.

Під час дотику до нього починають діяти скупчення клітин, збагачених білковим матеріалом та сполуками сірки. Вони розташовані поруч із дихальним отвором на правій стороні мантії та виробляють часниковий запах. Його головним компонентом є 1-пропантіол.

Вдихання цієї речовини у великій кількості викликає у ссавців блювання, пронос, судоми, посиніння шкірних покривів, порушення роботи легень та нирок.

Харчування

Раціон складається переважно з їжі тваринного походження. У ньому переважають малощетинкові черв'яки з родини Енхітреїди (Enchytraeidae), слимаки та наземні равлики, довжина тіла яких не перевищує 10 мм.

За їх відсутності молюски годуються мертвечиною та незначною мірою м'якими фрагментами живих і мертвих рослин.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці близько 12 місяців. Часникові скляні равлики є гермафродитами.

Їхня статева система включає подовжений мішок, в якому знаходиться крейдова стріла довжиною 2,2 мм. Її часто називають стрілою кохання. Равлики вистрілюють нею у партнера, щоб стимулювати спарювання.

Стріла має подовжену вигнуту форму та звужується до кінчика. Вона забезпечена двома тупими краями, що роблять кінчик схожим на лист мирта (Myrtus).

За сприятливих умов часникові равлики розмножуються цілий рік. У холодному кліматі парування найчастіше відбуваються восени.

Молюски виробляють маленькі довгасті білі яйця розміром приблизно 1,3 х 0,8 мм. У кладці буває близько 10 яєць. Вони захищені тонкою перетинчастою оболонкою.

Яйця відкладаються у невелику ямку. Інкубаційний період триває 2-3 тижні, залежно від кліматичних умов. Равлики вилуплюються повністю сформованими та не потребують батьківської опіки.

Опис

Розмір панцира дорослих особин досягає 4х7 мм. Шкірка гладка, блискуча. Її забарвлення варіюється від оливкового до зеленувато-коричневого кольору.

Є від 4 до 4,5 злегка опуклих витків. Останній виток часто має червоний відтінок біля діафрагми. Раковина забарвлена в червоний або жовто-коричневий колір. Її поверхня майже вся гладка та блискуча.

Край мантії чорний. Поверхня гирла нахилена до осі намотування. Нога тонка, сіра.

Край рота прямий, загострений. Щелепа оксигнатна. Радула складається з безлічі зубців у формі кинджалу. Вона має від 21 до 31 зубів у поперечному ряду.

Тривалість життя часникового скляного равлика досягає 2-3 років.