Вузькокоголова мамба, або східна зелена мамба

Вузькокоголова мамба, або східна зелена мамба (лат. Dendroaspis angusticeps) належить до родини Аспідові (Elapidae). Це одна з найнебезпечніших змій у світі. Після її укусу смерть може наступити протягом 30 хвилин. У постраждалих дуже швидко розвиваються в організмі незворотні процеси.

Вони викликають некрози, крововиливи до внутрішніх органів, втрату свідомості, параліч, порушення серцевого ритму і смерть від задухи.

Токсичність отрути вузькоголової мамби характеризується індивідуальною та сезонною мінливістю. У ній міститься кілька груп токсинів, тому після її укусу потрібен антидот широкого спектру дії.

Вид вперше описав у 1849 році британський зоолог Ендрю Сміт.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться у Східній та Південній Африці. Він займає територію від Кенії через Танзанію, Мозамбік, Малаві, Зімбабве, Замбію до північного сходу ПАР.

Східні зелені мамби селяться в низинних дощових лісах, рідше на прибережних дюнах з чагарниковою рослинністю.

У гірській місцевості вони зустрічаються на висотах до 1500 м над рівнем моря. На відміну від чорних мамб (Dendroaspis polylepsis) ці рептилії уникають відкритих просторів.

Вони часто населяють гаї, сади та парки. У Східній Африці відомі випадки їх поселення під дахами людського житла. У Кенії й Танзанії на одному гектарі насаджень живуть 2-3 вузькоголові мамби. На одному дереві їх може бути до 5 особин.

Поведінка

Вузькоголова мамба веде деревний осілий спосіб життя. Активність проявляється вдень. Майже весь час змія знаходиться в засідці в очікуванні потенційної жертви. Завдяки камуфляжному забарвленню вона майже непомітна серед зеленого листя.

Плазун пересувається по гілках дерев дуже швидко, розвиваючи при необхідності швидкість до 3 м/с. Повзає він обережно, намагаючись не привертати до себе зайвої уваги, спить на гілках або в дуплах.

Потривожена мамба зазвичай рятується втечею.

Кривдника вона кусає тоді, коли всі шляхи до відступу відрізані. З метою самозахисту вона завдає серію блискавичних укусів.

Поза сезоном розмноження змія за добу рідко долає відстані понад 5-7 м. Вона вважає за краще полювати на одного разу обраному місці, а не займатися активним пошуком жертв. З дерев на землю вона спускається для втамування спраги або прийняття сонячних ванн.

Харчування

Основу раціону складають дрібні птахи, пташині яйця та гризуни. Зрідка вузькоголові мамби поїдають сплячих кажанів, деревних ящірок і жаб.

Вони полюють на деревах і чагарниках. У прибережних районах Кенії їх помічали в траві й на оброблюваних землях під час полювання на піщанок (Gerbilliscus leucogaster).

Зелені мамби можуть декілька днів обходитися без їжі.

У дикій природі вони стають жертвами мангуст, звичайної генети (Genetta genetta) і хижих яструбиних птахів з роду Справжні змієїди (Circaetus).

Розмноження

Східна зелена мамба відноситься до числа яйцекладних змій. Шлюбний період проходить навесні й триває у Південно-Східній Африці з жовтня по листопад. В цей час самці знаходять самок по запашних слідах, що залишаються за ними.

Між самцями відбуваються запеклі бійки, які тривають по кілька годин. Право на продовження роду дістається тільки переможцю.

Дуелянти утримуються від нанесення один одному отруйних укусів.

Через 2-3 місяці після запліднення самка викопує у вологому грунті невелику ямку та відкладає в неї від 7 до 18 білих подовжених яєць. Інкубація триває 85-95 днів. Юні змійки за допомогою яєчного зуба звільняються від яєчної шкаралупи й вибираються назовні. Незабаром яєчний зуб зникає.

Малюки народжуються повністю сформованими й готовими до самостійного існування. Довжина їх тіла становить 40-50 см. У них вже є отруйні залози, тому вони можуть себе захистити.

Протягом 8-11 днів змійки харчуються вмістом жовткового мішка, а потім починають полювати на дрібну живність. За перший рік вони підростають на 50-80 см і набувають дорослий окрас. У наступні роки їх зростання сповільнюється, але триває до самої смерті.

Опис

Довжина тіла самців близько 180 см, а самок 200 см. Окремі екземпляри виростають до 250 см. Тулуб довше за хвіст приблизно у 4 рази.

Голова вузька, витягнута вперед і злегка відокремлена від шиї. Очі середньої величини з округлими зіницями. Налякана змія стискає шию, але не має капюшона як у кобри.

На верхній щелепі є тільки отруйні зуби. Вони відносно рухомі, що дозволяє контролювати силу укусу. На нижній щелепі розташована пара довгих шаблеподібних зубів, за якими знаходяться дрібні гачкуваті зубчики.

Верхня частина тулуба яскраво-зелена, а нижня жовтувато-зелена. У деяких особин з боків помітні жовті лусочки. У молодих змій луска блакитно-зелена. Вона стає зеленішою після кожної линьки. У самок на череві лусочок більше, ніж у самців.

Тривалість життя вузькоголової мамби в природних умовах 10-14 років.