Мангрова змія, мангрова бойга, або уленбуронг

Мангрова змія, мангрова бойга, або уленбуронг (лат. Boiga dendrophilia) належить до родини Вужеві (Colubridae). У верхній щелепі у неї розміщується залоза Дювернуа, в якій виробляється отруйний секрет. Через отруйні зуби він потрапляє у рану і викликає параліч у дрібних тварин.

Отрута середньої сили, тому не представляє для людини серйозної небезпеки.

У місці укусу з'являються пухирі, набряк і больові відчуття, які зазвичай зникають через 2-3 доби. Нерідко у потерпілих взагалі не буває будь-яких хворобливих симптомів. Лише зрідка в осіб, що страждають алергічними реакціями, спостерігається різке погіршення самопочуття. Офіційно зареєстрованих випадків смерті немає.

Отрута найбільш ефективно діє на птахів і приблизно у 100 разів слабкіше на гризунів аналогічних розмірів.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться у Південно-Східній Азії. Мангрова змія зустрічається на території Індонезії, Малайзії, М'янми, Філіппін, Сінгапуру, Таїланду, Камбоджі та В'єтнаму.

Існують 9 підвидів, з них 5 мешкають в Індонезії. Номінативний підвид поширений на індонезійському острові Ява.

Не зважаючи на свою назву, рептилія частіше спостерігається в низинних дощових тропічних лісах, ніж в мангрових хащах. Вона вибирає теплі місцевості з великою кількістю дерев і високою вологістю.

Поведінка

Мангрова бойга веде деревний спосіб життя. Вдень вона ховається в густих кронах або дуплах дерев, а з приходом сутінків виповзає на полювання.

Плазун завжди селиться поблизу води. Він добре плаває, але рідко спускається на землю з дерев.

Мангрова змія відмінно лазить по гілках. У спекотний полудень вона часто відпочиває на товстих гілках або ліанах орхідей, які звисають над водоймою. У разі небезпеки вона стрибає вниз і ховається від хижаків під водою.

Уленбуронг не боїться людини й часто селиться у садах біля людського житла. Потривожений вдень він миттєво приймає атакуючу позу.

З метою залякування противника трясе хвостом і відводить голову назад для кидка вперед. Якщо його схопити, то він завдає кілька укусів поспіль.

Харчування

Основу раціону складають різні птахи та їх яйця. Мангрова змія тихо підкрадається до сплячих пернатих і вбиває їх своєю отрутою. Іноді вона просто душить жертву, а потім проковтує цілком.

Наносячи смертельний укус, рептилія робить жувальні рухи, щоб отрута гарантовано потрапила у рану. Під її впливом смерть у пернатих настає через кілька хвилин.

Значно меншою мірою з'їдаються дрібні ссавці, ящірки, жаби, кажани й риба. Зрідка мангрові бойги нападають на інших змій.

Відомі випадки канібалізму, коли більші особини з'їдають своїх менших одноплемінників.

Розмноження

Мангрова змія в природних умовах проживання може розмножуватися два рази на рік. У більшості регіонів шлюбний період проходить з травня по червень. Спарювання відбуваються на землі й тривають кілька годин.

Після тримісячної вагітності самка відкладає у вологому грунті серед опалого листя від 4 до 15 яєць розміром 50х30 мм. Залежно від температури навколишнього середовища інкубація триває від 86 до 137 днів.

Довжина тіла у змійок, які щойно вилупились, досягає 35 см. Перша линька відбувається у віці 4-6 тижнів. Після неї малюки починають активно полювати на дрібну живність.

Утримання мангрової змії вдома

Рептилія має важкий характер і схильна до агресії, тому початківцям заводити її не рекомендується. Завести такого красеня можна після вже наявного досвіду спілкування з менш агресивними видами.

Цьому плазуну потрібен просторий вертикальний тераріум, в якому передбачена можливість лазіння по гілках, що витримують його вагу. На одну дорослу тварину необхідний мінімальний об’єм 150х90х200 см.

Для підтримування високої вологості в межах 70-90% необхідно встановити великий резервуар для води.

Стінки тераріуму й саму змію потрібно щодня обприскувати теплою водою. Вдень температуру підтримують в діапазоні 25°-30°С, а на ніч знижують до 22°-24°С.

У тераріумі встановлюють дерев'яну коробку з круглим отвором для входу. Вона буде служити укриттям домашньому улюбленцю. Він любить відпочивати серед густого листя, тому можна посадити сциндапсус плямистий (Scindapsus pictus), який росте в Індонезії.

Уленбуронгам згодовують курчат, перепелят, мишей і рибу.

Опис

Довжина дорослих особин 160-200 см, максимум 250 см. Самки більші за самців. Тіло сплющене з боків і має в перетині майже трикутну форму. Овальна голова незначно відмежована від тулуба без вираженого шийного перехвату.

Основний фон забарвлення чорний з синюватим відливом. Уздовж тулуба проходять яскраво-жовті, жовтуваті або білуваті поперечні лінії, що утворюють півкільця, які розширюються донизу.

Горло і вентральна частина жовті. Біля хвоста черево чорне. Очі великі, зіниці вертикальні. Ніздрі розташовані з боків морди. Паща широка і надзвичайно еластична.

Тривалість життя мангрової змії близько 20 років.