Сірий варан, або пустельний варан

Сірий варан, або пустельний варан (лат. Varanus griseus) – велика ящірка з родини Варанові (Varanidae). Ця рептилія відрізняється великою силою та чіпкістю, тому з давніх-давен використовувалася в Індії грабіжниками для проникнення в чужі садиби.

Її підносили до високої та неприступної для злодіїв стіни, попередньо обв'язавши тулуб мотузкою. Коли вона перелазила через стіну на іншу сторону, то інстинктивно ховалася в якій-небудь ущелині або тріщині.

Зловмисникам залишалося тепер тільки використовувати її як абордажну кішку. Мускулистий плазун намертво чіплявся за каміння та міг в такому стані витримати вагу дорослої людини. По мотузці лиходії заповзали у двір і займалися крадіжками.

У багатьох регіонах м'ясо та яйця пустельного варана вживаються місцевим населенням в їжу. Його шкіра широко використовується для виготовлення різних шкіряних виробів.

Вид вперше описав у 1803 році французький зоолог Франсуа-Марі Доден.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Північній Африці, Південно-Західній та Центральній Азії. Він простягається від Алжиру і Марокко через Аравійський півострів, Ірак та Іран до Пакистану й Індії.

Існують 3 підвиди. Номінативний підвид поширений на більшій частині ареалу. Підвид Varanus griseus caspius мешкає в місцевостях з піщаним і глинистим ґрунтом навколо Каспійського моря, а Varanus griseus koniecznyi в посушливих регіонах Пакистану та Індії.

В горах пустельні варани спостерігаються на висотах до 3000 м над рівнем моря.

Поведінка

Сірий варан веде денний спосіб життя. Він погано витримує холод і спеку, тому на полювання виходить тільки вранці та ввечері. Опівдні й вночі плазун ховається в норі, яку викопує самостійно. Її довжина може досягати 2-3 м.

Тварини, що живуть в Азії на півночі ареалу, впадають в зимову сплячку. Вона може тривати з вересня по квітень.

Коли на пустельних варанів нападають хижаки, вони наповнюють свої легені повітрям, щоб здаватися більшими, і загрозливо шиплять. Деякі особини піднімаються на лапах і випрямляються. Якщо загрози не діють на противника, то ящірка несподівано атакує, завдаючи удари хвостом і гострими кігтями передніх лап.

Вона швидко бігає та вправно підіймається на дерева або майже прямовисні перешкоди. По вертикальній поверхні вона може пересуватися, міцно чіпляючись за найменші виступи та поглиблення.

Її активність залежить від температури навколишнього середовища. При 21°С рептилія здатна пересуватися зі швидкістю близько 1 м/с, а при 37°С у 3 рази швидше.

Коли температура падає нижче 20°С ящірка стає дуже млявою, не полює та не рятується втечею при появі хижаків. Вона приймає оборонну позицію та намагається відбити напад.

Рано вранці сірий варан починає потроху нагріватися ще у своєму підземному укритті, використовуючи запаси жиру. Коли він вибирається на поверхню, його температура тіла швидко підвищується й може досягати 38,5°С. Під час зимової сплячки вона зазвичай тримається близько 16°С.

Харчування

Раціон складається з їжі тваринного походження. Сірий варан поїдає дрібних гризунів, пташенят, пташині яйця, інших ящірок і амфібій. У Північній Африці він часто полює на змій.

Молодь годується переважно комахами, скорпіонами, багатоніжками та іншою безхребетною живністю. Особи, що мешкають поблизу водойм, нерідко годуються рибою. За нестачі живої здобичі вони поїдають мертвечину.

Пустельні варани самі стають жертвами орлів, леопардів і гієн.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 3-4 років. Шлюбний період проходить з травня по липень. Спарювання найчастіше відбуваються в другій половині травня та на початку червня.

Самці в цей час дуже агресивні й влаштовують між собою запеклі бійки, але без летальних випадків і серйозних ушкоджень. Противники штовхають один одного передніми лапами та намагаються збити суперника з ніг.

Переможець отримує право на продовження роду. Самка відкладає 6-12 яєць через 2-3 тижні після спарювання в ямку, яку викопує сама. Кладку вона засинає зверху піском і ретельно розрівнює хвостом, щоб не привернути до неї увагу хижаків. Зацікавленості до подальшої долі свого потомства самка не виявляє.

Тривалість інкубації залежить від кліматичних умов. При температурі 29°-31°С вона триває близько 120 днів.

Юні ящірки вилуплюються повністю сформованими й готовими до самостійного існування. Довжина їх тіла на момент своєї появи на світ близько 25 см.

Перші два роки сірі варани дуже обережні й намагаються нікому не показуватися на очі. Потім вони починають відчувати свою силу, поводитися більш агресивно і безбоязно.

Опис

Довжина тіла дорослих особин 120-150 см, з них на хвіст припадає 70-90 см. Самці важать 2000-3000 г, а самки 1000-1500 г. Окремі екземпляри досягають ваги до 4 кг.

Ящірки мають довгі витягнуті шиї, але товстіші хвости в порівнянні зі спорідненими видами. Самці виглядають могутнішими й масивнішими за самок.

Зверху голова має форму трикутника. Морда тупа. Голова світла, з характерною темною шапочкою на черепі.

Основний фон забарвлення пісочний. Уздовж спини розташовані темно-коричневі плями. На шиї та хвості присутній малюнок з поздовжніх смужок. По всьому тілу проглядаються цяточки світло-коричневого, жовтого та іноді білого кольору. На щелепах зрідка є чорні смуги.

Тривалість життя сірого варана в дикій природі 8-10 років.