Найбільша бабка у світі

Найбільшою бабкою на нашій планеті є вид Megaloprepus caerulatus з родини Стрілки (лат. Coenagrionidae). Довжина її тіла може досягати 100 мм, а розмах крил 191 мм.

За значні розміри іспанці називають її гігантським вертольотом або конячкою диявола (el caballito helicoptero del diablo).

Вона поступається своїми габаритами вимерлим бабкоподібним комахам роду Meganeuropsis з родини Meganeuridae. Довжина тіла цих гігантів становила 35-43 см, а розмах крил сягав 50-71 см. Відбитки їх викопних фрагментів були виявлені у США на території штатів Канзас та Оклахома.

Ці гігантські бабки існували в пермському періоді палеозойської ери приблизно 280-240 млн років тому. Їх гігантизм пояснюється тим, що тоді вміст кисню в атмосфері був значно вищим в порівнянні з теперішнім часом.

Вид Megaloprepus caerulatus вперше описав у 1782 році британський ентомолог Дрю Друрі.

Розповсюдження

Зараз Megaloprepus caerulatus є єдиним представником роду Megaloprepus. Найбільша бабка у світі живе в Центральній Америці на південному сході Мексики, у Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Ріці та Панамі.

Ізольовані популяції є так само в Південній Америці на території Колумбії та Венесуели. Вони селяться у вологих тропічних лісах поблизу річок, озер і боліт.

Вид монотиповий. Підвиди на сьогодні невідомі.

Поведінка

Гігантські бабки літають досить важко і не можуть долати великі відстані. Вони здатні пролетіти тільки до 1 км, тому не відлітають занадто далеко від місця своєї появи на світ.

Комахи полюбляють селитися в первинних лісах. У вторинних лісах вони спостерігаються значно рідше. Їх приваблюють місцевості з великою кількістю повалених і старих дерев, в дуплах яких відкладають яйця та ховаються москіти, які є основним кормом для личинок цього виду.

Жертвами дорослих гігантських бабок стають переважно павуки, що плетуть павутину.

Виявивши спочатку павутину, хижачка незабаром знаходить і павучка, що в ній сховався. Політавши над нею, вона в зручний момент хапає його передніми лапами. Зі спійманою здобиччю вона відлітає в безпечне місце та неспішно її поїдає, попередньо відокремивши від тулуба малоїстівні лапки.

Розмноження

Самки Megaloprepus caerulatus відкладають яйця переважно в дупла дерев, наповнених дощовою водою або рослинним соком. В такому природному резервуарі в умовах тропіків іноді накопичується до 50 л вологи. Значно рідше використовуються залиті водою покинуті нори тварин або великі калюжі.

Самці займають домашні ділянки та відчайдушно захищають їх кордони від будь-яких зазіхань конкурентів. Розмножуватися на своїй території вони дозволяють тільки особисто заплідненим самкам.

Запліднена самка відкладає яйця протягом двох тижнів. В одній кладці буває до 250 яєць. Інкубація в залежності від умов навколишнього середовища може тривати від 18 днів до півроку.

На домашній ділянці одного самця можуть відкласти яйця до 10-13 самок.

Як правило, наяди з'являються не одночасно, а з великим інтервалом. Це частково допомагає уникнути між ними внутрішньовидової конкуренції за кормову базу та не стати жертвами канібалізму.

Личинки охоче поїдають своїх більш слабких і дрібних побратимів, якщо на одну особину доводиться менше ніж 1-2 л води. Для поглинання кисню з водного середовища у них на кінці черевця є листоподібні хвостові пластинки, які служать зябрами.

Німфи є хижаками. Вони харчуються личинками комарів, пуголовками, дзюрчалками (Syrphidae), комарами та наядами інших видів бабок.

Опис

У дорослих особин подовжене тонке черевце довжиною до 10 см. Крила прозорі, з синюватими плямами по краях. У забарвленні переважає зелений колір з металевим відтінком.

Самці помітно більші за самок. У самок на кінці кожного крила помітна темно-синя смуга. У самців біла смужка розташована всередині синьої смуги.

Будова і довжина передніх і задніх крил практично однакові. Знизу на них видно широку чорнувату смугу.

Тривалість життя імаго найбільшої бабки у світі досягає 5-7 місяців.