Бабка ґратчаста

Бабка ґратчаста, або бабка блакитна велика (лат. Orthetrum cancellatum) належить до різнокрилих бабок з родини Libellulidae.

Зовні вона дуже схожа на рівночеревця коричневого (Orthetrum brunneum), але відрізняється від нього більшими розмірами.

Свою назву комаха отримала завдяки характерному візерунку на нижній частині тіла у самок і молодих самців. Вона є найбільшим представником роду Orthetrum.

Розповсюдження

Цей вид поширений в Палеарктичній зоні Європи та Азії. Його можна зустріти практично скрізь за винятком північних районів Великобританії, Скандинавії та Росії. Східні межі ареалу простягаються до індійського штату Кашмір і Монголії.

Комахи селяться на добре прогрітих сонцем дрібних водоймах і в їх прибережній зоні, порослій очеретом (Phragmites australis) і ситником (Juncus trifidus). Вони прекрасно почуваються біля озер, рибних ставків і залитих водою колишніх гравійних кар'єрів.

Головне для дорослих ґратчастих бабок – наявність можливості приймати сонячні ванни на піщаному або кам'янистому ґрунті.

Поведінка

Поява імаго відбувається при температурі близько 20°С у другій половині травня і досягає свого максимуму в середині липня. Масовий виліт спостерігається наприкінці липня та на початку серпня. Останніх великих блакитних бабок можна побачити у вересні, а в південних регіонах навіть у жовтні.

Імаго з'являються зазвичай на світ рано вранці протягом трьох годин.

У похмуру погоду цей процес розтягується мінімум на годину довше. Юні красені злітають вгору й летять до крон дерев, розташованих на відстані до 100 м від їх місця народження. Повільні та поки недосвідчені літуни стають легкою здобиччю більш швидких птахів.

Сховавшись між гілок, вони ще кілька годин відпочивають, чекаючи повного висихання хітинового покриву. Після цього вони перетворюються в вертких і жвавих створінь. Вони можуть тепер відлітати від свого біотопу на багато кілометрів, щоб полювати та дати життя новому поколінню.

Завдяки своїм розмірам, ґратчасті бабки є безстрашними хижаками, які можуть впоратися з порівняно великою здобиччю. Вони харчуються мухами, метеликами та меншими ніж вони самі представниками споріднених видів.

Розмноження

Відгодувавшись та зміцнівши, самці повертаються назад до водойм, де займають домашні ділянки. Вони люто їх захищають від конкурентів і з нетерпінням чекають прильоту бойових подруг.

Спаровуються блакитні бабки на землі, пильно спостерігаючи за навколишнім оточенням. У цей момент вони дуже полохливі та підпускають до себе глядачів всього лише на 2-3 м. За найменшого переляку блакитні бабки зриваються з місця та відлітають. Спарювання може тривати від 15 до 60 хвилин.

Відразу після його закінчення самочка деякий час літає під захистом самця, а потім поодинці вирушає до водної гладі та починає відкладати яйця. Вона це робить за допомогою яйцеклада, опустивши нижню частину черевця на мить в воду.

Так їй вдається мінімізувати ризики бути з'їденою рибами або жабами. Кавалер лише здалеку споглядає за кладкою і, ймовірно, попереджає партнерку про можливу небезпеку.

Самка відкладає від 20 до 30 яєць овальної форми та діаметром близько 0,5 мм.

З них за 2-3 тижні вилуплюються личинки (наяди). Личинки проходять у воді понад 13 стадій розвитку, що займає в цілому від двох до трьох років. Харчуються вони різноманітною безхребетною живністю, а дихають за допомогою зябрових пелюсток, які знаходяться на кінчику черевця.

Прокачування води через них здійснює задня кишка, що діє як маленький насос. Вона також служить своєрідним реактивним двигуном, забезпечуючи личинці імпульсне пересування.

Наяда виростає до 25,6 мм. Її тіло забарвлене в колір сепії та вкрито маленькими волосками.

Шостий сегмент абдомена широкий і має ширину до 8 мм. Ширина голови 5,3 мм. Прості очі (оцелії) злегка прикриті. Очі круглі та розміщені на передній частині голови. Антени поділені на 7 сегментів. Довжина передніх ніг 11 мм, а задніх 18 мм.

Опис

У молодих самців і самок спочатку бліде сіро-зелене забарвлення. Поступово перші стають блакитними, а у других з'являється характерний візерунок з жовто-чорними ґратами.

З віком самки набувають майже коричневого або темно-оливкового забарвлення.

Торакс темно-коричневий, кінчик абдомена темний. Довжина тіла становить 44-50 мм. Розмах передніх крил 8-8,4 см, а середня вага 0,375 г.

Тривалість життя імаго ґратчастої бабки 2-3 місяці.