Пінгвін малий

Пінгвін малий (лат. Eudyptula minor) належить до родини Пінгвінові (Spheniscidae) із ряду Пінвіноподібні (Sphenisciformes) і на сьогодні є найдрібнішим її представником. Цей невеликий нелітаючий птах в середньому важить близько 1 кг і має зріст близько 30 см.

Його предком вважається карликовий пінгвін Edyptula wilsonae, який проживав на Північному острові в Новій Зеландії і вимер близько 3,2 млн років тому.

Малі пінгвіни люблять збиратися великими групами перед заходом сонця на пляжах і здійснювати спільні прогулянки, які часто називають «парадами». Естетні пернаті під час таких променадів практично не звертають уваги на людей, що знаходяться поблизу, або на штучне освітлення. Після проведеного на морі дня вони гордо марширують дружними рядами до своїх нір.

Такі ходи стали однією із родзинок Національного парку на острові Філіпа, розташованого за 120 км від Мельбурна. Для спостереження за ними адміністрація парку організовує платні екскурсії. Решту флори та фауни можна спостерігати абсолютно безкоштовно.

Вид вперше описав у 1781 році німецький орнітолог Йоганн Рейнгольд Форстер.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться на узбережжі Нової Зеландії, Австралії та Тасманії. Пінгвіни малі селяться у місцях зручних для гніздування. Вони гніздяться в норах, виритих у піску, або в м'якому піщаному ґрунті під корінням рослин.

Їхні гніздування розташовуються вздовж скелястої берегової лінії, біля саван або чагарникових хащ, зрідка в прибережних печерах.

Існує 6 підвидів, з них 5 проживають у Новій Зеландії. Номінативний підвид мешкає у західній та південній частині Південного острова, а також на острові Стьюарт.

На півдні Австралії та Тасманії поширений підвид Eudyptula minor novaehollandiae. Деякі систематики розглядають його як окремий вид.

Загальна чисельність популяції оцінюється в межах 460-480 тисяч дорослих особин.

Поведінка

Малі пінгвіни ведуть активний денний спосіб життя. Майже весь день вони проводять у морі, іноді затримуючись у ньому до 18 години. Зазвичай вони відпливають від берега на відстань до 8-9 км.

Поза сезоном розмноження пернаті можуть мігрувати за межі двадцятикілометрової зони. Вони тоді регулярно з'являються на тихоокеанському узбережжі Чилі та Аргентини, значно рідше на островах в Індійському океані та берегах Африки.

Малим пінгвінам доводиться витрачати більше енергії при зануренні у воду порівняно з іншими спорідненими видами. Вони здатні пірнати на глибину до 67 м, але здебільшого залишаються в межах 5 м від поверхні, переміщаючись зі швидкістю близько 7 км/год.

Птахи утворюють нечисленні колонії. Їхні гнізда зазвичай розташовуються на відстані понад 2 м один від одного.

Між собою пернаті спілкуються за допомогою звукових сигналів. Вночі вони часто видають звуки різної гучності. Незважаючи на свої скромні розміри, вони здатні радувати оточуючих трубними криками.

Кожен птах має свій власний репертуар. Завдяки йому члени однієї колонії можуть легко виявити незнайомця.

У разі загрози він розправляє крила, тримає тулуб вертикально і пильно дивиться на зловмисника. Потім він кидається на нього в атаку з криком, схожим на рев. Якщо противник не тікає з поля бою, слідують удари дзьобом та крилами.

Головними природними ворогами є завезені з Європи наземні хижаки, товстодзьобі мартини  (Larus pacificus), акули (Selachii), австралійські морські леви (Neophoca cinerea) та новозеландські морські котики (Arctocephalus forsteri).

Харчування

Основу раціону становлять різні види невеликих риб. У ньому переважають риби із родини Оселедцеві (Clupeiformes), насамперед анчоуси (Engraulis), новозеландські блакитні кільки (Sprattus antipodum) та австралійські сардини (Sardinops neoplichardus).

Найменшою мірою поїдаються дрібні кальмари (Teuthida), восьминоги (Octopoda) та ракоподібні (Crustacea).

В останні роки кількість доступної здобичі зменшується, тому повсякденне меню малих пінгвінів дуже залежить від місця проживання. У пошуках корму вони змушені все частіше змінювати свою дислокацію та мігрувати до більш сприятливих регіонів.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці близько 3 років. Шлюбний період проходить із червня по грудень залежно від географічної широти та кліматичних умов.

Малі пінгвіни розмножуються раз на рік, але у разі втрати кладки можуть відкласти яйця повторно.

Щоб привернути увагу самок, самці кричать, заклавши крила за спину та витягнувши шию та голову вгору. Іноді самець гордо демонструє себе перед виритою ним норою.

Після того, як самка обере собі партнера, вони обидва влаштовують своєрідну виставу. Один птах стоїть прямо, розправивши крила і нахиливши голову, а потім починає ходити навколо місця для майбутнього гнізда. Другий слідує за ним ззаду.

Потім пернаті змінюються ролями, супроводжуючи свою ходьбу гучними криками. Після завершення цього обряду відбувається спарювання.

Птахи утворюють моногамні пари, які можуть зберігатися кілька років поспіль.

Самка відкладає 1-2 яйця. Вони гладкі та білі. Їхня середня вага становить 53 г, а діаметр 42 мм. Інкубація триває від 31 до 40 днів.

Вилуплені пташенята важать від 36 до 47 г. Вони вилуплюються вже з пухнастим пір'ям, але вимагають батьківського піклування. Батьки по черзі постійно обігрівають їх теплом свого тіла протягом 20-38 днів, змінюючись кожні 3-4 дні. Потім вони зігрівають пташенят лише вночі.

Молодь повністю операється у віці близько 2 місяців, після чого виходять зі свого гнізда. Приблизно за два тижні вона стає самостійною.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин 28-35 см. Вага 750-1200 г. Статевий диморфізм у забарвленні відсутній. Самці трохи більші за самок і мають довші та товстіші дзьоби.

Довжина крил однакова у самців і самок, в середньому становить 12 см.

Маківка, шия, спинна сторона крил та тулуба забарвлені в колір індиго. Оперення з віком набуває тьмяного відтінку. Забарвлення нижньої сторони варіюється від білого до сірого кольору.

Райдужна оболонка очей срібляста, блакитна, сірувата або горіхова. Дзьоб чорний. Його довжина сягає 32-36 мм, а товщина 13-16 мм.

У молоді більш тонкі та короткі дзьоби. Оперення забарвлене в яскравіший світло-блакитний колір у порівнянні з дорослими птахами.

Тривалість життя малих пінгвінів може сягати 20-25 років. У дикій природі більшість із них живуть 6-8 років.