Чагарниковий собака

Чагарниковий собака (лат. Speothos venaticus) відноситься до родини Псових (лат. Canidae). Він вважається найближчим родичем гривастого вовка (Chrysocyon brachyurus), хоча зовні скоріше нагадує представників родини Куницевих (Mustelidae).

Латиноамериканці називають його оцтовою лисицею (zorro vinagre) за специфічний запах сечі, якою звір мітить межі своєї території. Для людини й домашньої худоби він безпечний, але серед фермерів існує повір'я, що він може красти курей подібно звичайному лисові.

Розповсюдження

Ареал проживання охоплює північну половину Південної Америки на схід від Кордильєр. Він простягається від Панами через Колумбію, Венесуелу і Бразилію до Парагваю. У більшості регіонів вид досить рідкісний за винятком Суринаму.

Він зустрічається в саванах, галерейних лісах, болотистих місцевостях і на околицях сельви. Його існування тісно пов'язане з водою, тому тварина часто селиться поблизу річок і озер. Для форсування водних перешкод вона обзавелася широкими лапами з плавальними перетинками між пальцями.

Гіпотетичний предок чагарникового собаки з'явився на американському континенті близько 2,5 млн років тому.

Вид був вперше описаний у 1842 році датським палеонтологом Петером Лунном на основі знайдених в печері скам'янілостей (околиці Лагоа-Санта, Бразилія) і довгий час вважався вимерлим.

На сьогодні відомо 3 підвиди. Номінативний підвид S.v. venaticus мешкає в північній і центральній частині Бразилії, Еквадорі, Колумбії, Венесуелі, Суринамі, Гайані. Ізольовані невеликі популяції є в Перу, Болівії, Парагваї та Аргентині.

S.v. wingei поширений на південному сході Бразилії. Підвид S.v. panamensis найменший у порівнянні з іншими. Він спостерігається на території Панами й на півночі Колумбії та Венесуели.

Поведінка

Чагарникові собаки утворюють сімейні групи, очолювані домінантною парою. У групі може бути до 10-12 особин. Вони проявляють активність у світлий час доби, а ніч проводять в укриттях. Як притулки використовують трухляві пні, ущелини в скелях або кинуті нори броненосців (Dasypodidae).

Хижаки полюють як колективно, так і в індивідуально в залежності від розмірів потенційної здобичі. Вони добре плавають і пірнають, тому часто заганяють свою здобич у воду і там завершують полювання. Собаки здатні нападати на жертв у 3 рази більших, ніж вони самі.

У їх раціон входять капібари (Hydrochoerus), агуті (Dasyprocta), акучі (Myoprocta acouchy), паки (Cuniculus paca), молоді тапіри (Tapirus), страуси нанду (Struthio americanus). Періодично вони поїдають різних рептилій і риб.

У зграї панує сувора ієрархія. Домінантна самка не дозволяє спаровуватися під час тічки іншим самкам і загризає їх потомство, що випадково з'явилося на світ. Подружня пара утворюється один раз і зберігається аж до смерті одного з подружжя.

Члени зграї активно мітять сечею межі своїх мисливських угідь. На відміну від інших представників своєї родини самці при сечовипусканні не піднімають ногу, а притискаються задньою частиною тулуба до скелі або дерева, злегка піднімаючись на задніх кінцівках.

Головними природними ворогами є пуми (Puma concolor) і ягуари (Panthera onca).

Розмноження

Яскраво виражений шлюбний період відсутній. Чагарникові собаки можуть розмножуватися цілий рік. Тічка триває близько 4 днів. Альфа-самець і альфа-самка паруються по кілька разів. Вагітність триває 63-67 дня.

На світ з'являються від 2 до 6 цуценят. Турботу про них проявляють не тільки батьки, а й всі інші члени зграї. Малюки забарвлені в сіро-коричневий колір, сліпі й безпорадні. Новонароджені важать 135-185 г. Очі у них розплющуються на другому тижні.

Молочне годування триває 56-60 днів.

Після його закінчення цуценята отримують напівпереварену м'ясну кашку, яку їм відригують їх старші побратими. Батьки опікують потомство до п'ятимісячного віку, після чого підлітки починають брати участь в спільних полюваннях. Однорічні тварини стають статевозрілими.

Опис

Довжина тіла дорослих тварин 55-75 см, хвоста 11-14 см. Висота в загривку 28-31 см. Вага 5-7 кг. Короткі ноги й мускулистий міцний тулуб пристосовані для пересування в густих чагарниках.

Морда коротка, широка і закруглена, іноді злегка загострена і витягнута вперед. Вуха маленькі й округлі. Хутро жорстке і щетинисте, забарвлене в різні відтінки коричневого, жовто-бурого або темно-каштанового кольору.

Діаметр черепа близько 13 см. У пащі розташовані 40 зубів. Ікла довгі й гострі. Щелепи потужні, добре підходять для розривання плоті жертв. Між пальцями знаходяться плавальні перетинки.

Тривалість життя чагарникових собак в природних умовах 10-12 років.