Будинковий павук, або тегенарія атріка

Будинковий павук, або тегенарія атріка (лат. Tegenaria atrica) відноситься до родини Воронкових павуків (Agelenidae). Його отрута не є небезпечною для людини. Прокусити людську шкіру можуть тільки особливо великі особини, але такі випадки бувають дуже рідко.

Як правило, будинковий павук не виявляє агресії стосовно людини й веде себе досить миролюбно.

У місці укусу з'являється невеликий набряк і легкий біль. Больові відчуття в більшості випадків проходять вже через 30 хвилин без будь-яких наслідків для здоров'я. Зазвичай потривожена тварина не переходить до активного захисту, а без роздумів рятується втечею.

Вид вперше описав у 1843 році німецький арахнолог Карл Людвіг Кох.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Європі, Центральній Азії та Північній Африці. Будинковий павук був завезений в США і Канаду, де успішно акліматизувався. Вперше в західній півкулі він був виявлений у 1929 році на острові Ванкувер в канадській провінції Британська Колумбія.

Він населяє переважно сухі місцевості в зоні помірного клімату. У дикій природі тварина селиться переважно в ущелинах скель, печерах і під камінням. У населених пунктах вона розташовується поблизу людського житла або безпосередньо в самих будівлях.

У природних умовах її приваблюють теплі рідколісся з листяними породами дерев, живоплоти та чагарники.

Тегенарія атріка уникає вологих місць. У будинках вона селиться в підвалах, сараях та на горищах. Всередині житлового приміщення вона розташовується в важкодоступних і темних місцях, де її не турбуватимуть впродовж тривалого часу.

В горах будинковий павук спостерігається на висотах до 800 м над рівнем моря.

Поведінка

У будинках тегенарія атріка часто будує воронкову сітку в отворах затемнених вікон, за меблями та старою деревиною. Вдень вона ховається у воронці, а пізно ввечері перебирається на свою сітку. Якщо їй занадто довго не вдається зловити здобич, то вона під покровом ночі вирушає на пошуки більш пригідного місця.

Зазвичай міграції відбуваються кожні 2-3 тижні.

Жертва, що проходить повз, зачіпає сигнальну павутину. Павук, який сидить у воронці миттєво вискакує зі свого укриття та атакує її. Бігає він швидко, тому в більшості випадків наздоганяє її та вбиває отрутою. Спійману здобич хижак затягує у воронку, де неспішно випиває живильний бульйон, в який перетворюються її внутрішні органи під дією його ензимів.

Жертвами будинкових павуків стають різні комахи. Найчастіше це нічні метелики, комарі та мокриці.

Дорослі самки практикують канібалізм. Вони поїдають не дуже спритних самців і маленьких павучків. Матері можуть з'їсти своїх нащадків, яким понад 80 днів, тому їм доводиться розбігатися в різні боки до досягнення цього віку.

Будинкові павуки здатні пересуватися зі швидкістю до 0,53 м/с. Їх головними природними ворогами є фалангоподібні фолькуси (Pholcus phalangioides).

Розмноження

Шлюбний період проходить наприкінці літа або на початку осені. Самці залишають насиджені місця й виходять на пошуки самок.

Готова до запліднення самка залишається у своїй воронці. Готовність до запліднення вона демонструє підтягуванням ніг до тіла. Парування проходить з перервами протягом декількох годин.

Приблизно через місяць самка робить великий кокон білого кольору. Вона прикріплює їх широкими закрученими смугами павутини до воронки. В коконі містяться від 50 до 130 досить великих яєць.

Павучки вилуплюються наступної весни.

Зиму переживають не всі. Більшість з них замерзають при несприятливих погодних умовах або уражаються грибком через сиру погоду. До багатьох коконів відкладають свої яйця паразитичні наїзники-іхневмоніди (Ichneumonidae). Їх личинки поїдають яйця будинкових павуків.

В одному коконі на світ з'являються в середньому 60 павучків. Разом вони залишаються понад один місяць. Потім після линьки вони починають поступово розбрідатися по околицях.

Статева зрілість настає у віці 2-3 років. До цього моменту будинкові павуки встигають зазнати линьку 7-8 разів.

Опис

Довжина тіла самців становить 10-15 мм, а самок 12-18 мм. Довжина ноги самки досягає подвійної довжини тіла, а довжина ноги самця навіть потрійної. Розмах ніг може бути до 10 см.

Все тіло покрите тонкими волосками. Основний фон забарвлення світло-коричневий. На передній частині тіла (просомі) помітні дві широкі й розмиті поздовжні смуги, а на задній (опістомі) видно нерегулярні плями.

Довгі й тонко запушені ноги забарвлені в однорідний сіро-коричневий колір без чітких плям. Посеред грудей проходить широка світла смуга, що звужується ззаду. З боків розташовані три пари плям.

На передньому краї просоми знаходяться 8 маленьких очей, розташувавшись двома майже прямими рядами.

Тривалість життя будинкового павука при сприятливих умовах досягає 2-3 років.