Авікулярія версіколор

Авікулярія версіколор (лат. Avicularia versicolor) відноситься до родини Павуків-птахоїдів (Theraphosidae). Вона часто утримується в домашніх колекціях завдяки невибагливості до умов утримання та красивому забарвленню. Особливо ефектно виглядають молоді павучки, що мають на опістомі темний візерунок, який нагадує різдвяну ялинку, і білі смужки на черевці.

Представники цього виду в разі небезпеки рятуються втечею. Вони не агресивні й не мають звички кусати своїх власників. У них немає токсичної отрути, тому завдати шкоди здоров'ю людини їм не під силу.

Вид був вперше описаний у 1837 році французьким арахнологом бароном Шарлем Валькенером. Видова назва versicolor (райдужний, той, що переливається різними кольорами) була дана йому через різнокольорові частини тіла. У 2017 році К. Фукусіма і Р. Бертані віднесли його до роду Caribena.

Розповсюдження

Павук-птахоїд авікулярія версіколор є ендеміком острова Мартиніка, розташованого в Карибському морі. Найчастіше він зустрічається на півночі острова у вологих тропічних лісах, які ростуть в гірській місцевості.

Павук селиться на деревах і рідко спускається з них на землю. Він любить підвищену вологість і добре відчуває себе навіть тоді, коли її значення наближається до 100%.

Тварина з 1995 року знаходиться під суворою охороною держави. Її забороняється відловлювати в дикій природі, тримати у себе вдома і продавати любителям екзотики. Незважаючи на вжиті заходи, нелегальна торгівля процвітає. Один павук в залежності від розмірів і віку коштує від $ 40 до $ 200, тому багато остров'ян заради пристойного за тутешніми мірками заробітку нехтують чинними нормами закону.

Кілька разів вид був виявлений на території Гваделупи, Колумбії та Куби, куди імовірно він був завезений туристами.

Поведінка

Павуки ведуть деревний спосіб життя. Вони відрізняються миролюбним характером і навіть часом утворюють справжні колонії на одному дереві, розташовувавшись на невеликій відстані один від одного.

Найчастіше їх укриття знаходяться серед гілок бромелій (Bromrlia) або в порожніх стеблах бамбука (Bambusa). Рідше вони ховаються в тріщинках стовбурів і пнів, а іноді знаходять притулок в людській оселі. Молодь зазвичай ховається в скручених листках рослин.

Авікулярія версіколор будує собі з щільної павутини своєрідну схованку і розташовує між гілками. Її часто називають «повітряною ніркою».

Вона має кілька входів і виходів, щоб завжди була можливість ретируватися в разі небезпеки. У ньому птахоїд відпочиває протягом світлого часу доби, а виходить на годівлю з приходом сутінків.

Під час полювання він покладається переважно на свій зір, тому полює найчастіше ввечері та в місячні ночі, іноді проявляє активність вдень. Основу раціону складають різні комахи, головним чином цвіркуни, коники та таргани. Періодично павук-птахоїд ласує дрібними гризунами, ящірками та амфібіями.

Природними ворогами є хижі птахи, дорожні оси Pepsis ruficornis і завезені на Мартиніку яванські мангусти (Herpestes javanicus).

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 18-36 місяців в залежності від наявності корму і кількості пережитих линьок. Самці стають статевозрілими після останньої линьки й на відміну від самок більше не линяють.

Шлюбний період проходить в березні. Кавалери знаходять готових до спаровування подруг по феромонах. Наблизившись до них, вони галантно повідомляють про своє прибуття барабанним дробом за допомогою третьої пари ніг.

Якщо самка не виявляє агресії, самець обережно підбирається до неї і, знайшовши зручний момент, злучається. У протилежному випадку він може стати обідом розгніваної красуні.

Самка будує гніздо в порожніх стовбурах дерев або глибоких тріщинах кори дерев. Приблизно через 3-6 тижнів вона плете в ньому шовковистий кокон і потім відкладає в нього близько 50 яєць (максимум 150).

Самка постійно знаходиться поблизу кокона і періодично перевертає його. Приблизно через три тижні після відкладання яєць з них вилуплюються німфи. Вони розвиваються й линяють всередині кокона. Ще приблизно за 10 тижнів вони стають справжніми маленькими павуками, що є мініатюрними копіями своїх батьків довжиною близько 1 см.

Павучки зазнають линьку кожні 2-3 тижні й харчуються дрібними комахами. Вони забарвлені в блискучий синій колір з металевим відливом. Зміцнівши, малюки розлучаються з матір'ю та розбігаються по околицях. У цей час багато з них стають жертвами хижаків.

Утримання авікуляріі версіколор в неволі

Для однієї дорослої особини необхідно мати високий тераріум з мінімальним об’ємом 25х25х40 см. Як субстрат можна використовувати готовий ґрунт для квітів. Його насипають шаром близько 8 см. У нього вставляються гілки, шматки кори або корчі, щоб задовольнити потреби вихованця в лазінні.

Субстрат повинен бути вологим, для підтримання високої вологості (80%) рекомендується регулярно обприскувати стінки тераріуму вологою водою. У кришці просвердлюють отвори для вентиляції. При нестачі свіжого повітря ці птахоїди часто хворіють.

Для освітлення бажано використовувати галогенну лампу потужністю до 20 Вт. Вдень температура підтримується на рівні 25°-27°С, а вночі знижується до 20°С. Тераріум розміщують якомога далі від прямих сонячних променів.

Чистку тераріуму проводять за допомогою пінцета. Авікулярія боїться різких рухів, тому все потрібно робити максимально повільно, щоб не викликати стрес у домашнього улюбленця.

Маленьких павучків годують дрозофілами, а старших міллю, кімнатними мухами, цвіркунами та кониками. Обов'язкова наявність поїлки з відфільтрованою питною водою. Дорослих особин рекомендується годувати раз на тиждень, а молодь кожні два дні.

Опис

Довжина тіла самок 5-6 см. Самці трохи дрібніші та легші. Розмах кінцівок сягає 14-16 см.

Основний фон забарвлення чорний. На опістомі та кінцівках є фіолетові або червонуваті волоски. Карапакс має зеленуватий відтінок. Колір змінюється в залежності від освітлення.

Самці живуть зазвичай близько 3 років. Самки авікуляріі версіколор доживають до 8 років.