Зміст:
Жирафова газель, або геренук (лат. Litocranius walleri) відрізняється від інших африканських антилоп наявністю подовженої шиї та довгих ніг. Вони надають їй деяку схожість з жирафом. Тварина була добре відома жителям Стародавнього Єгипту, про що свідчать знайдені в гробницях фараонів численні фрески з її зображенням.
Це парнокопитне пристосувалося до життя в посушливих місцевостях, де єдиним кормом в період посухи стає рідкісна чагарникова рослинність.
Щоб дістатися до зростаючих нагорі листочків, воно навчилося ставати на задні ноги й максимально витягатися в вертикальному напрямку. Перебувати довго в такому положенні йому допомагає особлива будова хребта.
Вид вперше описав у 1880 році австрійський натураліст і етнограф Франц Фрідріх Коль.
Розповсюдження
Ареал проживання знаходиться в Східній Африці. Він простягається від південних районів Ефіопії через Сомалі та Кенії до північного сходу Танзанії.
Жирафові газелі населяють сухі місцевості, включаючи савани з колючою чагарниковою рослинністю, буші, рідколісся та напівпустелі. Раніше тварини мешкали також на території Судану і Єгипту.
Відомо 2 підвиди. Номінативний підвид поширений в Танзанії та Кенії, північний кордон його ареалу проходить вздовж берегів річок Джуба й Уебі-Шабелле. Підвид Litocranius walleri sclateri зустрічається в Сомалі, Ефіопії й Джибуті.
Геренук живе переважно в низинах, але спостерігається також на висотах до 1600 м над рівнем моря. Загальна чисельність популяції оцінюється у 70 тисяч особин. Найбільша популяція мешкає в Ефіопії.
Поведінка
Жирафова газель веде денний спосіб життя. Годівля відбувається в ранкові та післяобідні години. Опівдні тварина відпочиває, сховавшись від палючого сонця в тіні дерев і чагарників. Самки віддають пошуку їжі більше часу, ніж самці.
Ці антилопи отримують необхідну їм вологу з зеленого корму. На водопій регулярно вони ходять тільки тоді, коли водойми знаходяться поруч з місцем годівлі.
Геренуки живуть невеликими групами з 2-6 особин однієї статі. У жіночих групах залишаються молоді тварини до настання статевої зрілості. Деякі самці вважають за краще бути відлюдниками.
Жирафові газелі з метою економії енергії утримуються від сутичок і тривалих переходів.
У кожної групи є власна домашня ділянка площею 3-6 квадратних кілометрів, яка часто перетинається з угіддями інших власників. Його кордони мітяться секретом періорбітальних залоз. Чим старшою стає антилопа, тим рідше вона виходить за межі своєї ділянки.
При найменшій небезпеці геренук ховається в траві або чагарниках і завмирає. Камуфляжне забарвлення робить його малопомітним для хижаків.
Головними природними ворогами є леопарди, леви, гепарди та гієни. На новонароджених малюків часто нападають хижі птахи.
Харчування
Раціон складається виключно з їжі рослинного походження. Витончена статура дозволяє антилопам ставати на задні кінцівки й дотягуватися завдяки довгій шиї до звисаючих гілок із зеленим листям на висоту понад 2 м.
Листя вони зчищають з гілок за допомогою малочутливих губ і язика.
Жирафових газелі поїдають також молоді пагони, квіти й стиглі фрукти. У їх меню входять близько 85 видів рослин. Явну перевагу вони віддають листю чорної акації (Senegalia mellifera).
Розмноження
У самок статева зрілість настає в однорічному віці, а у самців у 18 місяців. Спарювання відбуваються цілий рік. Готові до продовження роду самки виділяють феромони, які приваблюють самців.
Між самцями, які не поділили одну самку, нерідко спалахують запеклі бої, що можуть привести до серйозних пошкоджень обох конкурентів. У запалі бою забіяки часто не беруть до уваги наближення хижаків і стають їх легкою здобиччю.
Вагітність триває 195-210 днів. Самка приносить одне дитинча вагою близько 3 кг.
Пологи відбуваються зазвичай в заростях колючих чагарників. Вже через кілька годин після своєї появи на світ малюк може слідувати за матір'ю.
Самки залишаються з нею близько 10-12 місяців, а самці 14-17 місяців. Потомство з'являється, як правило, один раз протягом двох років.
Опис
Довжина тіла 140-155 см, хвоста 30-35 см. Висота в загривку 95-105 см. Вага 30-60 кг. Самки трохи дрібніші та легші за самців. Основний фон забарвлення світло-коричневий. Шерсть навколо очей, на череві й частині грудей біла.
На спині хутро темніше, ніж на боках. Воно коротке і гладке. На кінчику хвоста є темний пензлик. Кінцівки й шия дуже довгі. Голова має злегка клиноподібну форму. Від очей до носа тягнеться темно-коричнева смуга.
У самців є ребристі роги, спрямовані вперед у формі кривої, що нагадує латинську букву S. Біля рогів хутро забарвлене в коричневий колір.
У дикій природі тривалість життя рідко перевищує 8 років. У неволі жирафова газель геренук доживає до 13 років.