Тапір Бейрда, або центральноамериканський тапір

Тапір Бейрда, або центральноамериканський тапір (лат. Tapirus bairdii) – найбільший представник родини Тапірові (Tapiridae) і найбільший ссавець Центральної Америки. Окремі екземпляри набирають вагу до 325 кг.

Тварину названо на честь американського натураліста Спенсера Фуллертона Бейрда, котрий спостерігав її в дикій природі під час своєї подорожі до Мексики у 1843 році.

Вона належить до числа вимираючих видів. За найоптимістичнішими прогнозами в природних умовах вціліло не більше 5500 особин.

Причиною їх вимирання стало знищення природних середовищ існування і браконьєрство. У більшості країн вони знаходяться під захистом держави.

Вид вперше описав у 1865 році американський зоолог Теодор Ніколас Гілл.

Розповсюдження

Ареал проживання простягається від півдня Мексики до північних регіонів Південної Америки. Найчисельнішою є популяція, що мешкає в мексиканських штатах Веракрус, Оахака, Табаско, Чьяпас, Кампече та Кінтана-Роо. Вона налічує близько 1500 тварин.

За різними оцінками приблизно по 800-1000 тапірів Бейрда мешкають в Панамі та Коста-Ріці. У Нікарагуа та Гондурасі залишилося приблизно по 500, а в Колумбії до 250 особин. Імовірно ці ссавці збереглися в Белізі й Сальвадорі, проте документального підтвердження їх присутності на території цих країн з середини XX століття немає.

Побачити центральноамериканських тапірів в природних умовах можна в національному парку Корковадо в Коста-Ріці. Він розташований на тихоокеанському узбережжі півострова Оса.

Тварини селяться в тропічних вологих і гірських дощових лісах. На високогір'ях вони зустрічаються на висотах до 3000 м над рівнем моря.

Поведінка

Тапір Бейрда полюбляє місцевості з густою деревною рослинністю біля річок, озер і боліт. Активність він може виявляти як в денний, так і нічний час. Зазвичай пік активності припадає на період від початку ранку аж до півночі.

Своїми звичками представники цього виду багато в чому нагадують гірських (Tapirus pinchaque) і чепрачних тапірів (Tapirus indicus).

Тварини люблять самотність і вкрай агресивно реагують на появу родичів на зайнятій території. Межі володінь вони мітять фекаліями, сечею та виділеннями запашних залоз. Про свої права на домашню ділянку вони заявляють за допомогою звуків, що нагадують свист.

Змусити їх покинути насиджені місця можуть лише надзвичайні обставини.

Центральноамериканські тапіри відмінно плавають і швидко бігають.

Вони вправно пересуваються по гірських схилах і за потреби миттєво ховаються в лісових нетрях. Побачити їх можна тільки біля водойм під час прийняття грязьових або сонячних ванн. У спеку вони подовгу охолоджуються в прохолодній воді.

Їх природними ворогами є пуми (Puma concolor) і ягуари (Panthera onca).

Харчування

Тапіри Бейрда – переконані вегетаріанці. Вони харчуються виключно їжею рослинного походження. Близько 65% їх раціону складається з листя дерев і кушів, 25% займає трава і молоді пагони, а приблизно 10% припадає на лісові фрукти та ягоди.

Тварини поїдають насіння різних рослин, а також водну рослинність. Вони люблять періодично заходити на поля із зерновими культурами, завдаючи істотної шкоди фермерам.

Тапіри, що випасаються, можуть нападати на беззбройних людей, але такі випадки трапляються рідко.

Верхня губа і ніс у них перетворилися на невеликий хобот, який дозволяє діставати зелені гілки. Перетравлювати грубу їжу їм допомагають мікроорганізми, які живуть в їх кишково-шлунковому тракті.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці близько двох років. Спарювання проходять цілий рік. Тічка у самок триває від 25 до 38 днів. Вагітність триває 390-400 днів.

Самка народжує одне дитинча.

Двійнята бувають дуже рідко. Малюк з'являється на світ вагою близько 8 кг. Він народжується з коричневим хутром з білими смужками й плямами.

Молочне годування триває приблизно 12 місяців, стільки ж часу малюк ще залишається разом з матір'ю. Потім він вирушає на пошуки власних угідь, площа яких сягає 4-20 квадратних кілометрів. У самців вони зазвичай у 1,5-2 рази більші, ніж у самок.

Опис

Довжина тіла 185-210 см, висота 100-115 см. Вага коливається від 140 до 290 кг. Тварина схожа на рівнинного тапіра (Tapirus terrestris), але більша за нього розмірами та прикрашена менш довгою гривою на потилиці.

Шкіра товста, особливо в передній частині тулуба. Статура мускулиста, міцна. Кінцівки порівняно тонкі й довгі. Передні кінцівки закінчуються лапами з чотирма пальцями, а задні з трьома.

Хвіст короткий і схожий на обрубок. Морду прикрашає короткий хобот. Забарвлення темно-коричневе. На щоках і горлі хутро жовтувато-сіре.

Центральноамериканський тапір живе 25-30 років.