Комахоїдні

Американський землерийковий кріт

02.07.2019

Американський землерийковий кріт (лат. Neurotrichus gibbsii) відноситься до сімейства Кроти (Talpidae). Предки цього комахоїдного ссавця родом з Азії.

В епоху плейстоцену вони перебралися через Берингову протоку до Північної Америки, де успішно акліматизувалися та розмножилися.

Американский землеройковый крот фото

Представники цього виду відрізняються від західноамериканських кротів (Scapanus) меншими розмірами та мають в ротовій порожнині 36, а не 44 зуби. Також у них ширші передні лапи, які використовуються для копання землі.

Їх найближчими родичами є японські землерийкові кроти (Urotrichus talpoides).

Вид вперше описав у 1853 році американський зоолог Спенсер Фуллертон Бейрд.

Розповсюдження


Ареал проживання знаходиться в Північній Америці. Він простягається від розташованої на заході Канади провінції Британська Колумбія до Каліфорнії. Західний кордон ареалу проходить вздовж тихоокеанського узбережжя США, а східний біля підніжжя Каскадних гір і гірського масиву Сьєрра-Невада на території штатів Орегон і Вашингтон.

Американский крот

Американські кроти найчастіше селяться на рівнинах, порослими листяними та хвойними породами дерев. У штаті Вашингтон вони зустрічаються в горах на висотах до 2400 м над рівнем моря, де є ділянки з м'яким шаром ґрунту.

Відомо 3 підвиди. Номінативний підвид поширений в східних регіонах ареалу.

Поведінка

На відміну від багатьох споріднених видів американський землерийковий кріт значно частіше з'являється на поверхні ґрунту. При копанні він відштовхує землю в сторони та не будує кротовин.

Підземні ходи прокопує в товщі ґрунту з гниючими рослинами на глибині близько 30 см. Тварина в них знаходить собі їжу й відпочиває. Вона добре плаває та навіть вміє лазити по чагарниках в пошуках корму. Активність виявляється як вдень, так і вночі.

Тваринки селяться невеликими групами. На одному гектарі живуть в середньому від 12 до 15 особин.

Тварини постійно роблять короткі перерви для відпочинку по 3-8 хвилин з інтервалом у 5-18 хвилин. Вони дуже моторні, але зазвичай пересуваються досить повільно.

Фото Neurotrichus gibbsi

Основним органом чуття є дотик. Його забезпечують безліч тактильних волосків, що розташовані в гнучкому рухомому носі. Американський кріт чує шуми в діапазоні від 8 до 30 кГц в радіусі кількох метрів.

Головними природними ворогами вважаються довгохвості ласки (Mustela frenata), єноти-полоскуни (Procyon lotor), койоти (Canis latrans), звичайні сипухи (Tyto alba), вухаті сови (Asio otus) і підв'язкові змії (Thamnophis).

Харчування

Близько 80% раціону складається з їжі тваринного походження. Американський землерийковий кріт поїдає знайдену на поверхні ґрунту безхребетних живність.

У його меню входять черви, равлики, жуки, багатоніжки, слимаки та двокрилі комахи. Іноді йому вдається поласувати дрібними хребетними. Найчастіше це жаби й саламандри.

Звірятко також поїдає зелені частини рослин та їх насіння. Необхідну вологу воно отримує разом з кормом. Кишковий тракт у нього досить короткий, тому травлення відбувається дуже швидко.

Розмноження

Залежно від географічної широти й кліматичних умов шлюбний період починається на початку лютого і триває до кінця літа. Потомство може з'являтися в будь-який час року за винятком грудня та січня.

Neurotrichus gibbsi

Тривалість вагітності й молочного годування достеменно невідома. Самка приносить від 1 до 4 дитинчат. Вони народжуються в підземному укритті на глибині до 1 м голими, сліпими й глухими.

Їх шкіра забарвлена в рожевий або тілесний колір. Їх довжина не перевищує 26 мм, а вага 0,8 г. Кігті в момент народження нерозвинені.

Опис

Довжина тіла дорослих особин 10-17 см, а хвоста 3-4 см. Вага 9-11 г. Статевий диморфізм відсутній. Забарвлення може варіюватися від синьо-чорного до чорного кольору.

Повністю приховані в шерсті рудиментарні очі мають діаметр 0,7-1 мм. Вони дозволяють бачити тільки відмінності між світлими й темними предметами. Вуха є, але у них немає зовнішньої вушної раковини. Морда витягнута вперед і загострена. Перед очима ростуть 8 пар вібрисс довжиною від 6 до 12 мм.

На підошвах передніх лап є добре помітні горбики. Пальці озброєні довгими вигнутими пазурами. Товстий хвіст майже позбавлений волосяного покриву. У самок 5 пар сосків.

Тривалість життя американського землерийкового крота в дикій природі не перевищує 3 років.