Зозуля звичайна

Зозуля звичайна (лат. Cuculus canorus) належить до родини Зозулеві (Cuculidae) із ряду Зозулеподібних (Cuculiformes). Вона зустрічається на території всієї Європи, в Азії та північних районах Африки. Зовні птах нагадує яструба або боривітра, що захищає її від нападів інших пернатих хижаків.

Свою назву вона отримала завдяки своєрідній пісні самців в шлюбний період, яка сприймається представниками більшості європейських народів як протяжне «ку-ку».

Зозуля разом з павичем і коровою була постійною супутницею давньогрецької богині Гери.

Християнство оголосило античних богів демонами, дісталося й бідній пташці. Вона з давнього символу вищої справедливості перетворилася у слов'ян у провісницю тривалості життя, а у німецьких племен взагалі стала синонімом диявола та однією з найпоширеніших лайок.

Поведінка

Зозуля звичайна відноситься до числа перелітних видів. Зимувати вона вирушає на південний схід Африки й Азії. Селитися полюбляє найчастіше посеред височин, на луках, полях і біля порослих водною рослинністю боліт. У горах вона гніздиться на висотах від 2400 до 3800 м над рівнем моря.

У місцях зимівлі пернаті вибирають подібні з батьківщиною місцевості, категорично уникаючи пустель і густих лісів. Міські забудови їм теж не подобаються, тому в густонаселених районах побачити їх можна вкрай рідко.

Найбільш охоче вона селиться на відкритій місцевості з острівцями деревної рослинності, звідки зручно спостерігати за околицями. Живе на самоті, утворюючи подружні пари тільки на нетривалий час.

Кожен птах має власну домашню ділянку, площа якої повністю визначається розмірами та віком його власника. Чим більша і старша зозуля, тим більша площа її мисливських угідь. Чітких кордонів зозулині угіддя не мають.

Ділянки самок часом збігаються з ділянками самців.

Самці інформують родичів про свою присутність гучним куванням і відчайдушно захищають від них свої володіння. Самі поводяться тихо і скромно, віддаючи перевагу мовчанню, або в крайніх випадках обмежуються коротким посвистом.

Харчування

Харчуються зозулі переважно комахами. В їх раціоні переважають гусениці, жуки, коники та бабки. Полюють на них птиці із засідки, сховавшись серед гілок. Маючи гострий зір, вони здатні побачити свою жертву з дистанції до 45 м. Хижачки стрімко підлітають до неї й хапають дзьобом, після чого знову повертаються на свій пункт спостереження.

Схопивши жертву, вони спочатку розламують їй голову, а потім швидко обертають її дзьобом, щоб звільнити кишківник комахи. Особливими ласощами є для них рясно вкриті волосками личинки соснового коконопряда (Dendrolimus pini).

Коли звичайної їжі не вистачає, птахи задовольняються хробаками, слимаками й дрібними амфібіями. На початку вересня дорослі особини відлітають на південь, а через місяць за ними слідує і молодь.

Розмноження

На батьківщину зозулі звичайні повертаються не раніше середини травня. Самці, що прилетіли першими, займають свої ділянки та приступають до кування. Якщо на їх заклики відгукнеться самка, то вони завзято виконують перед нею шлюбний танець. Щасливий кавалер опускає голову і крила, розпускаючи довгим віялом свій хвіст.

Ритмічні помахи хвоста зазвичай справляють на самку незабутнє враження. Після танцю галантний залицяльник підносить панночці невелику гілочку або стеблинку трави.

Якщо вона приймає вишуканий подарунок, то наречені кілька днів живуть разом і щасливо, але потім вибаглива самка залишає свого короткострокового чоловіка. Найближчі дні вона виглядає відповідне гніздо інших пернатих, яке підходить для її підкидька.

Зозулі, що живуть в певній місцевості, спеціалізуються підкладати яйця тільки одним і тим же видам птахів. Як майбутні годувальники їх пташенят виступають понад 150 видів з родини Горобцевих (Passeridae). Самки підкидають свої яйця пташкам, у яких вони схожі розміром і забарвленням.

Яйця зозулі можуть мати діаметр від 16,3 до 22,7 мм і найрізноманітніше забарвлення. Дотепер відомо 1 117 типів зозулиних яєць.

У кожне гніздо самка відкладає тільки одне яйце на місце викинутого чужого.

Одна особина здатна відкласти 7-11 яєць. Інкубація триває 12 днів. Зозуленя викльовується раніше інших пташенят, тому в першу чергу виштовхує з гнізда інші яйця.

Якщо воно цього не встигає зробити, тоді йому доведеться ділити їжу зі своїми зведеними братами та сестрами. Втім, досить зміцнівши, він зазвичай нахабно викидає їх з займаної житлоплощі. Підкидьок-паразит не заспокоїться, поки не залишиться єдиним їдцем.

Зозуленя з'являється на світ сліпим і голим, тому зведені батьки постійно обігрівають його протягом 5-6 діб.

Настирно вимагати їжі він починає на четвертому дні свого життя. Зведені батьки змушені годувати його невтомно з ранку до вечора, адже малюк відрізняється просто фантастичною ненажерливістю.

Деякі зозуленята волають настільки голосно і пронизливо, що самі стають жертвою хижаків.

На третьому тижні пташенята вже не поміщаються в гнізді й вилазять з нього, продовжуючи канючити їжу у своїх опікунів. Шести тижнів від народження молодь набуває повної самостійності й назавжди покидає своїх прийомних батьків.

Опис

Довжина тіла дорослих особин 31,5-34,5 см при розмаху крил 54-59 см. Довжина хвоста 11-14 см. Важать птахи 95-125 г. Верхня частина тулуба і голова світло-бурі або сірі з блакитним відтінком. Черевце світле, з темнуватими поперечними смужками.

Крила загострені й подовжені. Махові пера забарвлені в сірувато-бурий колір. Крайові кермові пір'я на хвості менші за середні. Навколо очей розташовані круглі ділянки голої шкіри. Райдужна оболонка забарвлена в різні відтінки від сірого до жовтуватого кольору. Скорочений дзьоб загнутий гострим кінчиком донизу.

Маленькі ноги покриті пір'ям до самих пальців. Два пальці направлені наперед, а два назад. Всі вони оснащені гострими кігтями.

Тривалість життя зозулі звичайної в природних умовах близько 12 років.