Кішка Теммінка

Кішка Теммінка, або вогненний кіт (лат. Catopuma temmincki) – хижий ссавець з родини Котячих (Felidae). Він належить до роду Катопума (Catopuma).

Через колір шерсті його також часто називають азіатською золотистою кішкою.

Вид був вперше описаний в 1837 році Томасом Уолкером Хорсфілдом, британським лікарем і зоологом.

Він названий на честь голландського орнітолога Конрада Якоба Теммінка, який раніше описав золоту кішку (Profelis aurata), що мешкає в екваторіальних джунглях Африки. Обидва види мають дивовижну схожість, але не є спорідненими, а визнані результатом конвергенції.

Небезпечне і волелюбне створіння

У Таїланді існує повір'я, що ця невелика істота може впоратися з тигром. У тайських казках вона наділяється надзвичайним розумом, відвагою та лютістю. Її шкура використовується тайцями для відлякування смугастих хижаків. Крім цього вони вважають хутро вогняного кота сильним амулетом.

На їхню думку, однієї його волосинки цілком достатньо, щоб прогнати тигра або не мати великих проблем з бандитами, податковою інспекцією та поліцією. Подібний ефект дає також поїдання його м'яса, тому воно дуже високо цінується в місцевій кухні, але коштує дуже дорого і доступне тільки для вершків суспільства.

У китайській народній медицині використовуються насамперед його кістки. Порошок з них входить до складу багатьох ліків проти захворювань опорно-рухового апарату.

У неволі кішки Теммінка розмножуються дуже погано. У зоопарках всього світу вдалося отримати приплід тільки від п'яти самок. Позбавлені волі самці зазвичай рано чи пізно вбивають самок і навідріз відмовляються від розмноження за гратами.

Завдяки штучному заплідненню у квітні 2013 року в зоопарку Мюнстера в Німеччині вперше вдалося отримати двох кошенят. Ще одне кошеня після штучного зачаття з'явилося на світ у Вупперталі в лютому 2015 року, але померло від ниркової недостатності вже через 11 місяців.

Розповсюдження

Вид поширений у Гімалаях і Південно-Східної Азії. Він зустрічається на території Бангладеш, Бутану, Камбоджі, Китаю, Індії, Лаосу, Малайзії, М'янми, Непалу, Таїланду, В'єтнаму та на індонезійському острові Суматра. Селиться у вологих тропічних і сухих листяних лісах, а також на відкритих просторах зі скелястим ландшафтом від низин до висот 3000 м над рівнем моря.

Відомо три підвиди, з яких два мешкають на південному сході й південному заході Китаю, C.t. dominicanorum і C.t. tristis відповідно.

Особливості поведінки

Вогненні коти ведуть нічний поодинокий спосіб життя. У дикій природі ці звірі дуже обережні, тому намагаються не показуватися зайвий раз комусь на очі. День вони проводять в укритті, а на полювання виходять з настанням сутінків. Є переконаними м’ясоїдами й вживають в їжу все, що зможуть добути.

Раціон складається переважно з гризунів, ящірок і птахів. При нагоді хижаки можуть нападати й на більш велику дичину. Їх жертвами стають олені, вівці та кози. Іноді кілька тварин кооперуються для спільного полювання. Вони як переслідують жертву, так і полюють на неї із засідки. Птахів розміром більше голуба перед вживанням в їжу ретельно общипують.

Межі своїх володінь звірі мітять сечею та за допомогою пахучих залоз, розташованих на голові, а також залишають позначки від кігтів на деревах. Для спілкування між собою використовують широкий набір звуків, що включає нявкання, свист, булькання і якусь подобу гавкоту.

При необхідності кішки Теммінка вміють добре лазити по деревах, але вважають за краще пересуватися по поверхні землі. Їх природними ворогами всупереч поширеним міфам є тигри та леопарди.

Розмноження

Перевірені відомості про розмноження азіатських золотистих кішок у природному середовищі існування відсутні. На основі спостережень за тваринами у неволі були зроблені висновки, що їх сексуальний цикл триває 39, а тічка 6 днів. Тривалість вагітності становить 78-80 днів.

Народження малят може відбуватися цілий рік без прив'язки до якогось конкретного сезону.

Як лігво використовуються дупла дерев або ущелини скель. Найчастіше в одному виводку буває тільки одне, значно рідше два або три кошеня. Новонароджені важать від 220 до 250 г.

Вони розплющують очі між шостим і дванадцятим днем ​​і подвоюють свою вагу на протязі перших трьох тижнів. У двомісячному віці малюк досягає ваги близько 1,2 кг. Піврічні котики залишають матір і починають полювати самостійно.

Статева зрілість настає у віці півтора або двох років. У неволі самка народжує вперше у 25 місяців.

Роль самців у вихованні потомства в природних умовах маловивчена. Є відомості, що вони здаля охороняють малюків і подають матері сигнал небезпеки.

У 2003 році у Лаосі вдалося сфотографувати одну сімейну пару разом з їх нащадками. У зоопарках дорослі самці зрідка виявляють інтерес до молодого покоління та навіть часом граються з кошенятами.

Опис

Вогненний кіт у два-три рази більший за домашню кішку. Його вага коливається від 9 до 16 кг. Висота в загривку становить близько 56 см, а довжина тіла 66-105 см. Хвіст довгий, приблизно 40-57 см.

Густе хутро однотонне, забарвлення має індивідуальний характер. Воно може варіюватися від червоного до золотисто-коричневого, темно-коричневого або сірого і чорного. У багатьох регіонах (переважно північних) на шерсті є більш-менш видимі плями та смуги.

Чорні та білі лінії проходять через щоки й верхню частину голови. Вуха середньої величини, стоячі та злегка закруглені.

На відміну від інших представників своєї родини у тварини є не 30, а тільки 28 зубів.

Офіційно зареєстрована максимальна тривалість життя кішки Теммінка  становить 17 років.