Коропи кої, або парчеві коропи

Коропи кої, або парчеві коропи (лат. Cyprinus carpio haematopterus) вважаються одними з найкрасивіших і найрозумніших риб у світі. Їх утримання та розведення вже протягом століття стало елітарним заняттям. Деякі особливо рідкісні екземпляри оцінюються в кілька тисяч доларів.

Вартість їхніх колекцій нерідко може виражатися п'ятизначними та навіть шестизначними цифрами. Найдорожча дотепер колекція коропів кої була продана у 2008 році за 347 тисяч євро.

Самі риби мають славу справжніх інтелектуалів в риб'ячому царстві. Вони можуть визначати свого господаря по звуку кроків і навіть навчитися нехитрих трюків, щоб порадувати годувальника та отримати додаткову порцію улюблених ласощів. Вони відрізняються приязним ставленням людей і спокійним характером.

Поява кої

Кої – це одомашнені декоративні риби, які є підвидом сазана (Cyprinus carpio). Саме ця назва японською мовою означає коропа. Приблизно дві тисячі років тому з каспійського узбережжя Ірану коропи з чорним забарвленням були завезені до Китаю.

У Китаї їх стали розводити в ставках для подальшого використання в кулінарних цілях і як грізних пожирачів надокучливих комах. До Японії вони були завезені китайськими переселенцями у XIV столітті.

Широке поширення розведення чорних коропів отримало в японській провінцїї Ніїґата на острові Хонсю, де підвищена сейсмічна активність і бідний ґрунт стримували розвиток сільського господарства.

У багатьох гористих районах ці риби довго були основною їжею місцевого населення.

З невідомих причин саме тут в період з 1804 по 1830 рік серед них сталася хроматична мутація, внаслідок якої з'явилися особини з червоним, білим та жовтим забарвленням.

Протягом наступних двадцяти років після схрещування червоних і білих коропів з'явилася нова порода, яку японці назвали когаку (червоно-білий).

Це був перший справжній парчевий короп, який має забарвлення національного прапора Японії.

На спині білої риби була червона пляма, що плавно переходила на її голову.

Найбільш цінувалися й цінуються особини з ідеальною круглою плямою на голові. Вони називаються Танча-когаку і є символом Японії разом з японським журавлем, що має аналогічну червону шапочку. Розмір таких красенів може перевищувати 1 м.

Успіхи селекції

Вже до початку 1870-х років риби з незвичайним забарвленням стали окрасою багатьох приватних ставків японської знаті та оселилися у водоймах при синтоїстських храмах. На сільськогосподарській виставці в Токіо у 1914 році мер одного з сіл провінції Ніїґата представив публіці 27 екземплярів коропів кої, які сподобалися відвідувачам, справивши особливе враження на представників США і Європи.

Найкрасивіші з них були подаровані дочці імператора Тайсьо. Ця подія потрапила у світську хроніку і стала прекрасною рекламою для поширення парчевих коропів на внутрішньому ринку.

З забави аристократів розведення нової породи незабаром перетворилося на прибутковий бізнес. Особливо істотні доходи він приносив після закінчення Другої світової війни, завдяки доступності транспортної авіації. Коропи кої стали поставлятися товстосумам в інші країни.

Зараз японські підприємці продають їх щорічно на кілька мільярдів доларів.

Їх розводять і в інших країнах, але здебільшого як рибу для елітних ресторанів або для не дуже вимогливих акваріумістів.

Зараз існує мінімум 16 основних порід коропа кої, які у свою чергу діляться на кілька десятків різновидів. Найпопулярнішими з них є Тайсьо санко (з червоними й чорними плямами на білому тлі), сева (червоні й білі плями на чорному тлі), уцурімоно (білі, червоні та жовті плями на чорному тлі), беккі (чорні плями на білому, червоному або жовтому тлі) і асага (біло-блакитна спина зі світло-блакитними плямами, білою головою та червоними щоками).

Сортування та утримання

Не кожна риба має право називатися коропом кої. Всі мальки проходять строгий відбір під час сортування. Велику кількість маленьких коропців відбраковують через невідповідність стандарту. Пройшовши не менше сотні сортувань, з одного виводку відбираються одиниці.

Якість кої можна встановити, якщо риби досягли розміру близько 30 см.

Після цього їх ділять за категоріями, вартість яких може істотно відрізнятися. На виведення нової породи йде понад 30 років.

Для утримання цієї риби не потрібно особливих умов. Кої невибагливі, невимогливі до корму і дуже швидко звикають до людей. Слід пам'ятати, що вони відчувають себе добре в просторих водоймах. Короп погано витримує зимовий холод, тому взимку його необхідно перенести в утеплене приміщення або забезпечити місцевий підігрів води зі стабільною аерацією.

Існує думка, що коропа кої можна утримувати тільки в ставку, бо він більш красиво виглядає, якщо на нього дивитися зверху. Вже виведені спеціальні породи (голі й дзеркальні), яких краще спостерігати в акваріумі.

Незважаючи на невибагливість цього різновиду риб, слід враховувати їх гігантські розміри. При гарному догляді вже на 6-му році життя вони можуть досягти довжини 70 см і ваги до 6 кг.

Для таких великих риб об’єм акваріума повинен бути в межах 1000 літрів, а з урахуванням їх подальшого зростання не менше 2000 л. Утримувати кої можна і в акваріумі літрів на 400, але тоді вам не пощастить побачити красеня у всій його красі.

Середня тривалість життя парчевого коропа становить близько 20 років. Відомі рекордсмени, які досягли 70-річного віку.