Ґеттінґенський міні-піг

Ґеттінґенський міні-піг – порода домашніх свиней, виведена у 60-х роках минулого століття в Німеччині фахівцями Ґеттінґенського університету. Для її виведення були використані в'єтнамські вислобрюхі свині, міннесотські міні-піги та німецькі ландраси. Стандарти породи були офіційно встановлені тільки у 1992 році.

Основним завданням дослідників було отримання тварин, які б давали максимальну в процентному співвідношенні кількість здорового потомства, придатного для ветеринарних, медичних, біологічних і генетичних досліджень. Надалі відбір проводився серед самих мініатюрних особин з метою мінімізації витрат на їх утримання.

Перевага також надавалася найменш агресивним і поступливим екземплярам, які б не завдавали особливого клопоту експериментаторам. В результаті вдалося отримати невибагливих тварин, що відрізняються міцним здоров'ям, добродушним характером і придатні для утримання як домашні вихованці.

Опис

Існують дві основні лінії – чисто біла (непігментована) і плямиста (пігментована). Зовні своєю статурою ґеттінґенський міні-піг нагадує дикого вепра. Його відмінними рисами є порівняно велика голова, високе чоло і добре розвинені плечі. Для нього також характерні сідлоподібний короткий п'ятачок і маленькі стоячі вуха.

Для білої лінії властиве білосніжне забарвлення, а для плямистої наявність найрізноманітніших кольорів та їх поєднань, переважно чорних, коричневих, червонуватих або білих фонових тонів.

Плямисті тварини більші за своїх однотонних одноплемінників і важать в середньому 45 і 34 кг відповідно. У віці 6 місяців представники цієї породи досягають ваги 14-17 кг. При посиленому харчуванні свинок можна відгодувати до 70-90 кг.

Свиноматка приносить 6-7 поросят. Більшою плодючістю відрізняються плямисті свині.

Використання для наукових досліджень

Ґеттінґенські міні-піги використовуються в лабораторних умовах в першу чергу для вивчення механізму впливу різних токсичних препаратів і медикаментів.

Багато їх органів мають схожу будову з людськими, також в них відбуваються аналогічні біохімічні процеси. Найбільшу схожість мають шкіра, шлунок, кишечник, нирки, печінка, сечовий міхур і система кровообігу.

Спочатку ці свині застосовувалися для дослідження шкірних захворювань. Надалі список наукових робіт, в яких вони брали участь, значно розширився.

Зараз крім Німеччини їх вирощують в Японії, Ізраїлі, багатьох країнах Центральної Європи та колишнього СРСР.

Поведінка

Для ґеттінґенських  міні-пігів, як і для їх диких побратимів, характерно встановлення складної системи соціальної ієрархії, що виявляється вже в самому ранньому віці. Сильніші й розвинені поросята відбирають у слабких їжу та всіляко демонструють свою домінантність.

Коли тварини утворюють нову групу, розподіл соціальних ролей в ній відбувається дуже швидко всього лише протягом 1-2 днів.

Будучи компанійськими створіннями, свині вимагають постійного зорового, слухового і нюхового контакту з собі подібними.

Самотність викликає у них депресію та провокує патологічні зміни в організмі. Вони рухливі й цікаві, люблять вивчати навколишнє середовище. Кімнатним улюбленцям необхідні спільні ігри з господарем і наявність власних іграшок.