Огіркове дерево, або білімбі

Огіркове дерево, або білімбі (лат. Averrhoa bilimbi) належить до родини Квасеницеві (Oxalidaceae) з порядку Квасеницецвіті (Oxalidales). Воно широко культивується в країнах з тропічним і субтропічним кліматом заради отримання кислих і багатих на вітаміни плодів, які зовні нагадують звичні для жителів помірного поясу огірки.

Рослина є найближчим родичем карамболи (Averrhoa carambola), але гірше за неї витримує навіть короткочасне похолодання.

У її плодах міститься багато щавлевої кислоти, тому видавлений з них сік в Азії використовується в технічних цілях. З його допомогою видаляють іржу з металевих предметів, а малайці традиційно чистять їм леза керис, своїх національних кинджалів.

Вид був вперше описаний в 1753 році шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в книзі Species Plantarum.

Розповсюдження

Прабатьківщиною огіркового дерева вважаються Молуккські острови в Індонезії. З XVII століття його стали вирощувати в Малайзії, М'янмі, на Шрі-Ланці, Мальдівських островах і Філіппінах. Рослина поширена в Бангладеш і прибережних районах на півдні Індії. Крім Азії великі плантації є на Занзібарі.

У 1973 році білімбі вперше завезли на Ямайку і Тимор. Через кілька років огіркове дерево поширилося по країнах Центральної та Південної Америки. В Австралію воно потрапило наприкінці XIX століття.

Просто неба рослина добре росте і плодоносить тільки в тропіках, де випадає багато опадів і щороку протягом 2-3 місяців буває сухий сезон. З цієї причини її, наприклад, не вирощують у вологих регіонах Малайзії.

Використання в кулінарії

На Філіппінах плоди білімбі їдять сирими або попередньо посипають кам'яною сіллю. Вони застосовуються для приготування карі й додаються в філіппінський суп сініганг. У Коста-Ріці сирий білімбі готують як приправу з рисом і бобами. В Індонезії його сік додають в освіжаючі напої та багато страв замість тамаринду і помідорів. В індонезійській провінції Ачех плоди сушать на сонці та використовують для приготування соусів.

У Малайзії фрукти засолюють в розсолі, знижуючи їх кислотність, а квіти зацукровують в цукрі. Також з них часто роблять варення.

В Індії в штаті Керала білімбі йдуть на приготування різних маринадів, а в штатах Карнатака, Махараштра і Гоа їх з'їдають сирими, посоливши й посипавши спеціями. На Сейшельських островах їх додають в рибні страви для придання їм сильного аромату, характерного для креольської кухні.

У Нікарагуа плоди огіркового дерева додаються в салати зі свининою і маніоком.

Використання білімбі в медичних цілях

Найбільшу кількість різних ліків з цієї рослини роблять на Філіппінах. Філіппінці виготовляють різноманітні мазі, які використовуються для лікування сверблячки, набряків, ревматизму, висипання на шкірі та паротиту. Вони також полегшують біль при укусах отруйних комах і змій.

Настій з листя є тонізуючим засобом, а настій з квіток ефективний при застуді та кандидозі. Свіжим листям малайці лікують венеричні захворювання. У Французькій Гвіані екстракт з плодів застосовується для лікування запалень. В Індії вони вважаються ефективним засобом для нормалізації ваги й боротьби з ожирінням.

Опис

У природних умовах огіркове дерево виростає у висоту 5-10 м. Його стовбур короткий і низько розгалужується на гілки. Крона куляста. Діаметр стовбура 25-30 см.

Листя складні, зелені, перисті, довжиною 30-60 см. Вони складаються з листочків довжиною 4-13 см. Вони розташовані на кінцях гілок товщиною близько 7 мм. Гілки покриті густими волосками коричневого або жовтуватого кольору.

П'ятипелюсткові квітки виділяють приємний аромат і зібрані в волоті. Вони бувають жовтуватими або багрянистими з зеленуватим відтінком. Квітки розташовуються на старих гілках.

Плоди мають еліптичну форму з малопомітними 5 ребрами й довжиною 5-10 см. У міру дозрівання вони змінюють колір з зеленого до кремового або білуватого. Усередині них знаходиться зеленувата желеподібна м'якоть з декількома коричневими насінинами дископодібної форми й діаметром 5-6 мм.

Догляд

Огіркове дерево необхідно утримувати в просторому приміщенні з високими стелями. У кімнатних умовах воно може вирости до 3 м у висоту. Його розташовують в теплому місці без протягів, бажано біля вікон з південної сторони. Рослина має потребу у великій кількості сонячного світла і високій вологості. Її підтримують на рівні 70-80%.

Для білімбі рекомендується використовувати субстрат з торф'яної землі, компосту, піску та глини.

Необхідно стежити, щоб ґрунт завжди був вологий, але не допускати його перезволоження. Поливають деревце кожен день. Воду для поливу треба попередньо фільтрувати й відстоювати протягом 2-3 діб. За наявності рекомендується для поливу брати дощову воду.

Підживлення органічними й неорганічними добривами здійснюється один раз на два тижні.

Пересаджують рослину ранньою весною, коли коріння починають з'являтися над поверхнею ґрунту. Перед пересадкою кореневу систему рясно поливають.

Огіркове дерево цвіте на 3-4 рік після посадки. При відсутності комах запилення необхідно робити вручну за допомогою пензлика. Плоди дозрівають у вересні або жовтні.

Розмноження

Білімбі розмножують насінням. Їх витягують зі стиглих плодів, позбавляють від м'якоті, промивають і злегка підсушують. Насіння не можна довго зберігати, бо вони дуже швидко втрачають свою схожість. Їх висаджують в садову землю з додаванням піску, злегка присипавши зверху ґрунтом.

Ґрунт обприскують теплою водою з пульверизатора, посудину з посадженим насінням накривають прозорою плівкою і ставлять в тепле і добре освітлене місце. Температуру підтримують в межах 25°-28°С. Взимку потрібен додатковий обігрів.

Пророщування триває 2-3 тижні. Сіянці пересаджують в окремі горщики, коли вони підростуть до 15 см.

Їх тримають на теплих і світлих підвіконнях. Не можна допускати протягів і навіть короткочасного похолодання. При температурі нижче 13°С паростки скидають листя й можуть загинути.

Навесні на початку активної вегетації огіркове дерево можна розмножити живцями. Їх укорінюють в горщиках в суміші торфу і піску, узятих в пропорції 1: 1. Зверху живця накривають скляною банкою і ставлять в тепле місце. Після появи на ньому 4-5 листочків його пересаджують в постійний горщик.