Цикадка рододендронова

Цикадка рододендронова (лат. Graphocephala fennahi) належить до родини Цикадки (Cicadellidae) з ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera). Свою назву вона отримала через те, що її личинки розвиваються виключно на рослинах роду Рододендрон (Rhododendron) із родини Вересові (Ericaceae).

Квітникарі вважають цих комах злісними шкідниками.

Рододендронові цикадки є переносниками північноамериканського гриба Pycnostysanus azalea, який викликає появу відмерлих коричневих бутонів на кущах азалій. Зараження рослин відбувається через невеликі надрізи на бруньках, які роблять самки, коли відкладають яйця.

У ці ушкодження потрапляють грибкові спори, які є на тілі комах. Масштаби збитків стають помітними лише навесні, коли квіткові бруньки не проростають.

За зиму вони набувають сірого або коричневого відтінку і зрештою відмирають. З них у формі паличок довжиною близько 2 мм виростають плодові тіла гриба.

Гриб Pycnostysanus azalea утворює не тільки такі нарости, але може також проникати всередину гілок та спричиняти їхню загибель.

Вид вперше описав у 1771 році як Graphocephala coccinea німецький натураліст Йоган Рейнгольд Форстер.

Розповсюдження

Початковий ареал проживання знаходився у Північній Америці і охоплював північноамериканські штати Вірджинія, Кароліна та Джорджія.

На початку 1930-х років рододендрові цикадки разом із рододендронами були завезені до Південної Англії. Наприкінці 1960-х їх виявили на європейському континенті.

Зараз комахи поширені майже по всій Південній, Центральній та Східній Європі. Невеликі ізольовані популяції є також у Данії та Швеції.

Рододендронова цикадка селиться в садах, парках і на цвинтарях, де посаджені рододендрони.

Поведінка

Рододендронові цикадки ведуть денний спосіб життя. Вони люблять збиратися великими групами на верхньому боці листя і довго разом грітися на сонечку.

Коли їх потривожать, комахи перебираються на нижню сторону листя.

Личинки харчуються лише соком рододендронів, не залишаючи на них видимих ушкоджень. Раціон дорослих особин різноманітніший. Вони годуються і багатьма іншими рослинами, зокрема липою (Tilia), кленом (Acer), платаном (Platanus) та плющем звичайним (Hedera helix).

Комаха висмоктує сік рослин заради азотистих речовин. Вони містяться в ньому в мінімальних пропорціях, тому цикадка невикористану частину соку вистрілює через анальний отвір у вигляді крапель.

Розмноження

У рододендронових цикадок, що проживають у Європі, буває лише одне покоління на рік. На півдні США вони можуть дати життя двом поколінням.

Самки відкладають яйця у квіткові бруньки. При сильних та тривалих морозах яйця взимку гинуть, але здебільшого успішно доживають до наступної весни.

Жовті або білуваті личинки вилуплюються наприкінці квітня і починають смоктати сік з нижнього боку листя. Вони зазнають кількох линянь і стають у травні та червні дуже рухливими.

Повноцінні дорослі особини розвиваються наприкінці червня. На більшій частині займаного ареалу вони залишаються активними до листопада. Після перших заморозків імаго гинуть.

Боротьба з цикадками

Для боротьби з рододендроновими цикадками та їхніми личинками найбільш ефективно використовуються біопрепарати, отримані на основі витяжки з квітів пижма (Tanacetum), піретруму (Pyrethrum) та кори азадирахти індійської (Azadirachta indica).

Хімічні речовини, що знаходяться в них, пригнічують розвиток імаго і личинок цього виду.

Біопрепарати розприскують в ранковий час, приділяючи особливу увагу нижній стороні листя, де знаходяться личинки.

Для лову імаго також використовують спеціальний картон або пластик, просочений клейкими речовинами. Їх найбільше приваблюють поверхні, забарвлені у жовтий колір.

Такі пастки рекомендується встановлювати під прямим кутом один до одного, щоб вони були більш помітними для комах. Для поліпшення результату вставляють їх у дерев'яний стовпчик під кутом близько 45° до поверхні ґрунту.

З метою профілактики потрібно до вилуплення личинок зривати навесні коричневі або чорні бруньки. Їх не можна залишати на землі чи компостувати. Пошкоджені фрагменти рослин слід негайно утилізувати.

Опис

Довжина тіла імаго 8-10 мм. Самки трохи більші за самців. Забарвлення дуже строкате.

Верхня частина передньоспинки та передні крила забарвлені переважно в яскраво-зелений колір. На передньоспинці є кілька помаранчевих плям, частина з яких перетікає з одного в інше.

На передніх крилах розташовані по дві злегка похилі помаранчеві поздовжні лінії. Вони закінчуються на внутрішньому краї крила.

Край кінчика переднього крила та задні крила забарвлені у темно-фіолетовий колір. Черевце, голова та ноги жовті. На голові помітна пурпурна або темна смуга, що проходить від очей до передньоспинки. Щиток помаранчевий.

Максимальна тривалість життя імаго рододендронових цикадок досягає 2-3 місяців.