Гігантський паличник

Гігантський паличник (лат. Phobaeticus serratipes) відноситься до родини Паличникові (Phasmatidae) із ряду Примарових (Phasmatodea). Це одна з найбільших комах на нашій планеті. Довжина самок може становити 330 мм, а разом з витягнутими кінцівками 555 мм.

Вона лише трохи поступається мегапаличнику Чана (Phobaeticus chani), виявленому у 1989 році на Калімантані.

У Лондонському музеї природознавства зберігається один з шести знайдених екземплярів мегапаличника. Його розміри сягають відповідно 357мм і 567 мм.

Гігантських палочників іноді називають «мандрівними гілками». В англомовній літературі для їх позначення часто використовується термін Giant Malayan Stick Insect.

Вид вперше описав у 1835 році британський зоолог Джордж Роберт Грей як Cladoxerus serratipes на основі спійманого самця. У 1838 році вдалося виявити самку, яку німецький ентомолог Герман Бурмейстер описав вже як Bacteria acanthopus. Надалі у цієї комахи з'явилося ще 11 синонімічних назв через складність її точної ідентифікації.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться на Малайському півострові. Ізольовані популяції є також на островах Сінгапур, Суматра, Борнео і Ява.

Гігантські паличники зустрічаються у вологих тропічних лісах, де вологість повітря перевищує 75%, а температура навколишнього середовища рідко опускається нижче 22°С.

Поведінка

Комаха веде нічний спосіб життя. Вдень вона нерухомо висить на гілках кормової рослини, зачепившись за них середніми й задніми кінцівками. З метою маскування тварина часто витягує передні ноги вперед, стаючи схожим на довгу гілочку.

Якщо її схопити за ногу, то вона може відкинути її та втекти. Німфи здатні повністю або частково регенерувати втрачені кінцівки в залежності від кількості линьок, що залишилися. Відновлення втраченого органу відбувається під час чергової линьки.

Спочатку утворюються згорнуті системи ніг, які розтягуються й подовжуються при подальшій линьці. Комахи з 2-3 ногами залишаються цілком життєздатними й можуть самостійно добувати собі їжу.

Гігантські паличники є переконаними вегетаріанцями. Вони харчуються молодим листям різних рослин. У неволі комахи добре поїдають листя малини, ожини, суниці, піраканти, бука і дубу. У природних умовах вони віддають явну перевагу листю манго та гуави.

З віком комахи стають більш ненажерливими й вимагають більше корму. Особливою ненажерливістю відрізняються зрілі самки. Вони починають поїдати молоді соковиті стебла, залишаючи листя недоторканими.

Phobaeticus serratiprs після линьки з'їдає скинутий хітиновий покрив. Так він забезпечує себе необхідними для подальшого зростання мінералами.

Розмноження

Гігантські паличники можуть розмножуватися як статевим, так і партеногенетичним способом без участі самців. Самки готові до спаровування приблизно за два тижні після закінчення імагінальної линьки, а самці за один тиждень.

Знайшовши самку, самець негайно залазить їй на спину і починає спарування, яке триває кілька годин. Якщо вона ще не стала статевозрілою, самець терпляче сидить на ній декілька днів, чекаючи настання статевої зрілості та не приступаючи до запліднення.

Запліднена самка відкладає яйця за 2-3 тижні, скидаючи їх на землю невеликими партіями по кілька яєць протягом багатьох днів.

За відсутності самців вона відкладає незапліднені яйця, з яких розвиваються тільки особини жіночої статі. Німфи, що з них вилупилися, слабші та дрібніші за тих, що з'явилися на світ статевим шляхом.

Сплюснуті яйця покриті твердою шкаралупою, забезпеченою своєрідною кришкою, яка відкривається зсередини личинкою для виходу назовні. Вони забарвлені у світло-кремовий або темно-коричневий колір. Їх довжина близько 5 мм, а ширина 4 мм.

Залежно від кліматичних умов інкубація триває від 3 до 6 місяців. Німфи вилуплюються дуже тонкими, але довгими. Довжина їх тіла близько 23 мм, а разом з кінцівками досягає 50 мм. Ноги у них бежево-коричневі, а тіло, особливо черевце, яскраво-бежеве або коричневе.

Під час свого розвитку німфи зазнають линьку від 5 до 6 разів протягом 120-180 днів. Щоразу вони стають більш товстими.

Опис

Самці набагато менші за самок. У них дуже довге ниткоподібне черевце, черевні сегменти розширені на кожному кінці. Сьомий сегмент сильно розширений і має конічну форму. Дев'ятий черевний сегмент такої ж довжини, як сьомий і восьмий, але більш стрункий і розщеплений.

Крила дуже маленькі й вузькі. Вони короткі й забарвлені в блідо-коричневий колір. Забарвлення однотонне, зелене або коричневе. З боків проходить бірюзова лінія.

Забарвлення самок варіюється від яблучно-зеленого до світло-коричневого або темно-коричневого кольору. У особин із зеленим забарвленням з боків проходить синьо-зелена смуга. Краї черевних сегментів світло-коричневі.

Ноги в обох статей сильно зазубрені по різних кутах. У самців вони довші й стрункіші.

Тривалість життя гігантських паличників 12-18 років.