Акрида угорська

Акрида угорська (лат. Acrida ungarica) належить до родини Саранові (Acrididae) із ряду Прямокрилих (Orthoptera). Характерною особливістю цієї комахи є наявність вузької подовженої голови, верхня частина якої разом з очима зміщена далеко вперед, плоских вусиків, що звужуються до кінця, а також подовжених задніх кінцівок.

Через таку зовнішність в англомовній літературі її називають носатим коником (Nosed grasshopper).

Від коників (Tettigonioidea) вона відрізняється в першу чергу коротшими антенами, довжина яких не перевищує половини довжини її тіла. Конусоподібна статура угорської акриди робить її малопомітною на тлі довгастого листя рослин, особливо злаків (Gramineae), що становлять більшу частину її раціону.

Вид вперше описав у 1786 році німецький ентомолог Йоганн Фрідріх Вільгельм Гербст.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Центральній та Південній Європі. Він охоплює Францію, Іспанію, Італію, Австрію, Хорватію, Словенію, Словаччину, Болгарію, Румунію, Угорщину, Македонію, Грецію, Боснію та Герцеговину. Угорські акриди населяють багато островів у Середземному морі, включаючи Мальту, Сардинію, Сицилію та Корсику.

Існують 2 підвиди. Підвид Acrida ungarica mediterranea поширений на Апеннінському півострові, за винятком Альп.

Комахи найчастіше зустрічаються на луках, кам'янистих ґрунтах та прибережних дюнах. Найчисленніші популяції мешкають у Центральній Європі біля Середньодунайської рівнини.

Поведінка

Угорська акрида веде денний спосіб життя. Вона є єдиним представником роду Acrida в європейських країнах Середземномор'я, тому не має конкурентів серед споріднених видів.

Комаха полюбляє селитися в посушливих місцях з бідною рослинністю. Вона категорично уникає місцевостей із вологими ґрунтами, де часто випадають опади.

На більшій частині ареалу імаго угорських акрид можна виявити з липня до жовтня. В особливо сприятливі роки вони з'являються вже в першій половині червня.

Харчування

Раціон складається виключно з їжі рослинного походження. До нього входять листя різних трав та чагарників. Найменшою мірою поїдаються стебла.

Угорська акрида любить годуватись листям пшениці, жита та вівса, тому розглядається фермерами як сільськогосподарський шкідник.

Перед тим, як приступити до трапези, комаха ретельно досліджує їжу органами дотику та смаку. Лише переконавшись у її якісності, вона починає харчуватися.

Годівля відбувається переважно опівдні та рано вранці. Гусениці харчуються тим самим кормом, що і дорослі особини.

Розмноження

Шлюбний період триває до середини літа. Після успішного запліднення самка відкладає яйця в стебла кормових рослин, переважно злаків. За допомогою схожого на жало яйцеклада вона може проникати у них на глибину до 2-3 см.

Навколо відкладених яєць утворюється піноподібний секрет, який дуже швидко твердне. Яйця залишаються на зиму у стеблах. Личинки з них вилуплюються на початку літа наступного року.

Вони до перетворення на імаго зазнають 5 линьок. Крила розвиваються на останній стадії. Повний метаморфоз угорських акрид залежно від кліматичних умов триває кілька тижнів.

Опис

Довжина тіла самців 23-39 мм, а самок вона сягає 40-70 мм. Самки помітно більші та важчі за самців. Статура струнка. Вусики плоскі та загострені.

Камуфляжне забарвлення варіюється від зеленого до коричневого кольору в залежності від навколишнього ландшафту. Він є надійним захистом від хижаків.

Задні крила зазвичай прозорі, значно рідше забарвлені у блакитний або жовтуватий колір. По їхньому зовнішньому краю помітні каламутні затемнення.

Тривалість життя імаго угорської акриди близько одного місяця.