Гігантський ківсяк, або африканська гігантська багатоніжка

Гігантський ківсяк, або африканська гігантська багатоніжка (лат. Archispirostreptus gigas) належить до родини Spirostrepidae із ряду Spirostreptida. Ця тварина абсолютно безпечна і не проявляє агресії стосовно людини.

Вона добре переносить утримання в неволі, швидко стає ручною і дозволяє брати себе в руки.

Серед двопарноногих багатоніжок гігантський ківсяк визнаний справжнім рекордсменом. Максимальна довжина його тіла досягає 385 мм, а товщина 21 мм.

Вид був вперше описаний як Spirostreptus gigas у 1855 році німецьким натуралістом Вільгельмом Карлом Петерсом. До роду Archispirostreptus його зарахував через 40 років італійський ентомолог Філіппо Сільвестрі. Нині до нього зараховуються ще 14 споріднених видів.

Розповсюдження

Африканська гігантська багатоніжка мешкає в Східній Африці. Вона зустрічається на території Кенії, Танзанії, Сомалі, ПАР, Мозамбіку і на острові Занзібар.

Звірятко населяє тропічні й субтропічні дощові ліси. Меншою мірою воно спостерігається в сухих широколистяних лісових масивах, розташованих біля узбережжя, і порослих чагарниковою рослинністю саванах.

У гірській місцевості представники цього виду живуть на висотах до 1000 м над рівнем моря. Перевага віддається місцям з вологим кліматом, що знаходяться в тіні під густими кронами дерев.

Тварин приваблює велика кількість опалого листя та гниючої деревини, де вони мають достатньо їжі й в змозі знайти собі комфортну схованку.

Поведінка

Гігантські ківсяки ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони відпочивають у своїх укриттях, надійно сховавшись від денної спеки та сонячних променів. На пошуки їжі виходять з настанням сутінків і неспішно годуються до самого світанку.

Зір у них дуже поганий, тому їм доводиться покладатися на органи дотику і нюху. Вони пізнають навколишній світ на дотик за допомогою своїх антен і ніжок. Знаходити партнерів для продовження роду і обмінюватися інформацією з собі подібними вони примудряються за допомогою запахів і феромонів.

У разі загрози африканська багатоніжка згортається в щільну спіраль, виставивши назовні свою тверду хітинову оболонку і завмерши в гущі лісової підстилки. Завдяки чорному камуфляжному забарвленню, помітити її на поверхні ґрунту досить проблематично.

При безпосередньому нападі хижаків ківсяк виділяє з численних пір на тілі отруйну рідину, що викликає хімічний опік на шкірі агресора.

Отрута слабка (1,4-бензохінон), тому великої небезпеки для нападника не представляє, а свербіж на ураженій ділянці швидко проходить.

Проблеми починаються тоді, коли їдкі речовини потрапляють в очі або на слизову оболонку ротової порожнини або дихальних шляхів. Найбільш ефективно отрута діє проти невеликих ссавців в радіусі до 30 см.

На екзоскелеті гігантських багатоніжок живуть безліч дрібних кліщів, які очищають його від залишків нез'їденої їжі та захищають від інших видів паразитів. З цієї причини виловлені в дикій природі екземпляри часто є переносниками різних інфекційних захворювань, тому їх не можна ввозити до багатьох країн без спеціального дозволу.

Утримання в неволі

У тераріумі об’ємом 80х40х40 см можна одночасно тримати 4-6 гігантських ківсяків. Додаткового освітлення вони не потребують. Щоб спостерігати за їх поведінкою, достатньо ввімкнути нічну лампу слабкої потужності.

Температура підтримується в діапазоні від 25°С до 30°С. На ніч її трохи знижують, але не нижче 20°С. Вихованцям необхідна висока вологість повітря, особливо в нічний час. Бажано підтримувати її на рівні 85%, обприскуючи вечорами стінки тераріуму теплою водою.

Як субстрат рекомендується використовувати гумус або садову землю.

Його шар повинен бути мінімум 10 см. Використання торфу через підвищену кислотність категорично заборонено. Він руйнує екзоскелет, що неминуче призводить до загибелі домашнього улюбленця.

Перед використанням субстрат просівають, щоб видалити з нього небажаних постояльців (мурах, жуків, черв'яків і личинок). Він повинен бути вологим, але не мокрим. Щорічно його треба міняти.

Згодовувати можна будь-які овочі й фрукти, попередньо очистивши їх від шкірки. Потреба в протеїнах задовольняється періодичним введенням в раціон корму для акваріумних рибок, кішок і собак. Дають його зрідка і в невеликій кількості. Якщо в тераріумі багато листя, то підгодівлю роблять один раз на місяць.

Поїлки ставити не треба. Необхідну вологу тварини отримують з їжі. Для забезпечення їх кальцієм в корм або субстрат додають товчену яєчну шкаралупу.

Харчування

Раціон складається переважно з фрагментів рослин, що розкладаються, і гнилої деревини. Якщо є можливість, гурмани не відмовлять собі в задоволенні трішки поласувати стиглими фруктами, овочами, фекаліями або падлом.

Перетравлювати малопоживний корм їм допомагають одноклітинні організми археї (Archaea), які живуть в їх травному тракті та виділяють метан під час своєї життєдіяльності.

Їжа тваринного походження в меню займає не більше 10% і вживається лише в певні дні.

В інший час гігантські багатоніжки залишаються переконаними вегетаріанцями. Чим викликана така вибірковість, переконливих пояснень поки немає.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці близько 2 років. Спарювання проходять зазвичай навесні й восени та тривають близько півгодини. Через кілька тижнів самка відкладає яйця в самостійно викопану ямку.

Кожне яйце розміром до 2,5 мм поміщається в окрему капсулу жовтуватого або білястого кольору.

Інкубація триває від одного до двох місяців в залежності від кліматичних умов. Дитинчата, що вилупилися, повністю готові до самостійного існування і не потребують батьківської опіки.

У них спочатку є тільки 3 пари ніг і до 9 сегментів тіла, число яких збільшується після кожної линьки. Їх поява на світ збігається з сезоном дощів. Перша линька відбувається вже через 12 годин після народження. Наступні линьки відбуваються в шарі ґрунту і тривають кілька тижнів.

У посушливий період гігантський ківсяк стає малорухливим і виявляє менше активності. Водночас він всіляко уникає тривалого перебування у воді й ховається від дощів в максимально сухому місці.

Опис

Довжина дорослих особин 17-26 см, діаметр 15-19 мм. Кількість ніжок залежить від віку і коливається від 100 до 400, в середньому близько 256 штук.

Тіло поділено на кілька десятків сегментів, на кожному з яких є дві пари ніжок. При переміщенні вони здійснюють хвилеподібний рух, що дозволяє рухатися як вперед, так і назад.

Вся поверхня тіла забарвлена ​​в чорний колір. Хітиновий панцир гладкий, додає жорсткість і захищає організм від пошкоджень.

Тривалість життя африканської гігантської багатоніжки в природних умовах 7-10 років.