Бражник скабіозовий

Бражник скабіозовий (лат. Hemaris tityus) відноситься до родини Бражникові (Sphingidae). Цього денного метелика на відстані легко сплутати зі джмелем. У 1960-і роки його популяція почала різко знижуватися через знищення природних середовищ існування.

У більшості європейських країн він внесений до Червоної книги та має статус виду, що перебуває під загрозою зникнення.

Під час годівлі бражник скабіозовий нагадує маленького колібрі, який завис над квіткою. Його яскравий окрас допомагає відлякувати комахоїдних птахів.

Вид вперше описав у 1758 році шведський зоолог Карл Лінней.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Палеарктиці. Він простягається середземноморського узбережжя Африки та Західної Європи до південних регіонів Сибіру, ​​Монголії й півночі Китаю. Південна межа ареалу проходить через Туреччину, Іран і Казахстан до гірських хребтів Алтаю і Тянь-Шаню, а північна на південному сході Фінляндії.

Комахи живуть переважно на луках і околицях рідколісся з рясною квітковою рослинністю. Вони віддають явну перевагу місцевостям з пісочним і вапняковим ґрунтом.

В Альпах ці метелики зустрічаються на висотах до 2000 м, а в Азії до 3600 м над рівнем моря. У Північній Африці вони поширені у вологих гірських лісах, де ростуть листяні породи дерев.

Поведінка

На півночі Європи виліт метеликів спостерігається з середини травня по червень, а за сприятливих погодних умовах до першої половини липня. Дуже рідко в серпні з'являється друге покоління. На півдні ареалу імаго вилітають з квітня по травень і в серпні. У горах вони з'являються в середині літа.

Бражник скабіозовий активний протягом світлого часу доби. Пік активності припадає на період з 10:00 до 15:00. Весь цей час метелики перелітають від квітки до квітки в пошуках квіткового нектару.

Найбільше їх приваблюють горлянки (Ajuga), котяча м'ята (Glechoma), зірки (Lychnis), шавлія (Salvia), медунки (Pulmonaria) і свербіжниці (Knautia).

Незважаючи на зовнішню схожість зі джмелем, бражник скабіозовий відрізняється від нього більш стрункою статурою та кращими льотними якостями. За потреби він може швидко літати й робити в повітрі фігури вищого пілотажу.

Розмноження

Самці знаходять самок по запаху і пускаються за ними в погоню. Шлюбний політ має хаотичний характер і супроводжується різким злетом вгору по спіралеподібній траєкторії. Спарювання відбувається на рослинах і може тривати до 2 годин.

Запліднені самки відкладають кулясті блідо-зелені яйця діаметром близько 1 мм на зворотному боці листа кормової рослини. В одній кладці зазвичай буває до 6 яєць.

Гусениці вилуплюються приблизно через тиждень. Вони залишаються на нижній частині листа, перебуваючи на середній жилці та поїдаючи його з обох сторін. Потривожені гусениці падають на землю, а потім знову заповзають на рослину. Найчастіше вони харчуються листям скабіози (Scabiosa).

Лялькування відбувається в грубому коконі, який розташовується між травинками або злегка закопаним в ґрунт. Його довжина становить 24-27 мм. Поверхня зморшкувата і блискуча, два кінці мають форму конусів.

Лялечка забарвлена в чорно-коричневий колір, з червоно-коричневими переходами між сегментами. Після зимівлі з неї наступної весни вилітає назовні метелик скабіозовий бражник.

Опис

Розмах крил досягає 40-50 мм. Середня довжина переднього крила близько 22 мм. Дві пари крил значною мірою прозорі, тільки зовнішній край передніх крил коричневого кольору.

Забарвлення грудей варіюється від жовтувато-коричневого до оливково-зеленого кольору. З боків ростуть блідо-жовті волоски. На черевці біля грудей волоски блідо-жовті, посередині коричневі, а ззаду жовті. З боків вони білуваті. На кінці черевця помітний чорний пучок волосся.

При яскравому освітленні забарвлення набуває металевого відливу. Потовщені антени мають темно-металевий блиск.

Тривалість життя імаго бражника скабіозового 1-2 місяці.