Червонодзьобий буйволовий шпак, або червонодзьобий ґедзеїд

Червонодзьобий буйволовий шпак, або червонодзьобий ґедзеїд (лат. Buphagus erythrorhynchus) належить до родини Шпакові (Sturnidae). Іноді його відносять до окремої родини Ґедзеїдові (Buphagida, яка раніше вважалася підродиною.

Генетично цей птах близький до інших шпаків, але в Африці він зайняв невластиву їм екологічну нішу.

В ході еволюції пернаті від паразитизму перейшли до симбіозу з великими копитними ссавцями, харчуючись комахами та їх личинками, яких знаходять на їх шкірі. На відміну від птиці-вампіра (Geospiza difficilis septentrionalis) ґедзеїд не спеціалізується на вампіризмі, а лише зрідка поїдає м'які тканини та кров навколо ран на тілі господаря.

Вид вперше описав у 1766 році шведський систематик Карл Лінней як Buphaga africana.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в Східній і Південній Африці на південь від пустелі Сахара. Його загальна площа перевищує 5 млн квадратних кілометрів.

Найбільші популяції мешкають на території ЦАР, Південного Судану, Кенії, Уганди, Танзанії, Замбії та Зімбабве.

Червонодзьобі буйволові шпаки населяють переважно савани, напівпустелі й степи, де багато великих копитних тварин. Вони відсутні в пустелях і дощових лісах.

Їх поширення має фрагментарний характер і пов'язане з кількістю іксодових кліщів (Ixodidae), що мешкають на тваринах-господарях. У західній частині Східної Африки вони співіснують разом з жовтодзьобим буйволовим шпаком (Buphagus africanus).

Вид монотиповий, підвиди на сьогодні невідомі.

Поведінка

Поза гніздовим сезоном червондзьобі ґедзеїди слідують за стадами великих копитних, утворюючи великі зграї. На їхніх спинах і шиях вони можуть перебувати цілодобово, в тому числі залишатися на них спати вночі.

Пернаті роз'їжджають верхи на буйволах (Synceros caffer), антилопах (Antilopinae), жирафах (Giraffa Camelopardalis), білих носорогах (Ceratotherium simum) і зебрах (Hippotigris). Вони також впевнено себе почувають на спинах великої рогатої худоби.

Африканські слони (Loxodonta) їх недолюблюють і найчастіше не дозволяють їм випасатися на своїй шкурі.

За один день буйволовий шпак з’їдає понад 100 кліщів або 12 тисяч личинок. Його улюбленими ласощами є іксодові кліщі роду Rhipicephalus. Зазвичай пернатий гурман чекає, коли паразит нап'ється крові, а потім скльовує його. Форма дзьоба дозволяє ефективно витягати кліщів зі шкіри копитних тварин.

Як правило, вони толерантно ставляться до птахів і практично не реагують на їхні спроби розкльовувати гнійні рани. Пернаті дуже товариські й нерідко живуть зграями до 20 особин.

Розмноження

Статева зрілість у червонодзьобих буйволових шпаків настає на другому році життя. Шлюбний період збігається з сезоном дощем. Птахи знаходять натуральні дупла в деревах або видовбані дятлами (Picidae).

У них вони будують гнізда, використовуючи гілочки й суху траву. Зсередини вони вистелені зазвичай шерстю ссавців, рідше пташиними перами.

Гніздо розташовується на висоті від 2 м до 12 м над землею.

У кладці буває від 2 до 3, зрідка до 6 білих або кремових яєць. Насиджування триває близько 13 днів. Кладку насиджують обидва партнери.

Пташенята викльовуються сліпими, голими й безпорадними. Батьки годують їх комахами. Нерідко вигодовувати потомство їм допомагають добровільні помічники, яким не вдалося завести свою власну подружню пару.

Пташенята повністю покриваються оперенням приблизно на 25-й день і через кілька діб починають літати. Вони до 2 тижнів залишаються поруч з батьками, а потім приєднуються до підліткових зграй.

Молоді птахи забарвлені в більш темні коричневі тони в порівнянні з дорослими особинами. Доросле забарвлення з'являється в піврічному віці. Їх темно-оливкові дзьоби стають червоними на п'ятому місяці.

Опис

Довжина тіла 18-23 см. Вага 42-59 г. Розмах крил 34-42 см. Статевий диморфізм в забарвленні відсутній.

Відмінною особливістю червонодзьобого ґедзеїда є наявність масивного червоного дзьоба з майже круглим перетином біля основи.

Райдужна оболонка очей яскраво-помаранчева. Навколо очей помітно тонке біле кільце. Верхня частина тіла покрита темним або сіро-коричневим, а нижня сторона жовто-коричневим оперенням.

Кінцівки відносно короткі. Сильні чіпкі лапи озброєні довгими кігтями.

Червонодзьобий буйволовий шпак в дикій природі живе 9-12 років.