Носач звичайний, або кахау

Носач звичайний, або кахау (лат. Nasalis larvatus) є одним з найколоритніших представників родини Мавпові (Cercopithecinae). Самці цього виду мають величезні носи, які звисають вниз і нагадують невеликий гарбуз або огірок. З їхньою допомогою тварини можуть видавати гучні звуки. Носи також служать своєрідними відзнаками.

Чим вони більші, тим вищий щабель у соціальній ієрархії займають їхні власники. Отже, вони мають більше шансів перенести свій геном у наступні покоління.

У розгніваного примата ніс наливається кров'ю, червоніє і значно збільшується в розмірах. Свій гнів він додатково виражає звуками, що нагадують кашель і сприймаються людським звуком як «кахау». Звідси походить одна з тубільних назв тварини.

Малайці її називають monyet belanda (голландська мавпа) або просто orang belanda (голландець). Така назва збереглася з доби колоніалізму. Тоді місцеві жителі прирівнювали носачів до голландських колонізаторів, у розумінні аборигенів вони теж мали надто великі носи та животи.

Вид вперше описав у 1787 році як Cercopithecus larvatus німецький натураліст Фрідріх фон Вурмб. Місцем походження голотипу він вказав султанат Понтіанак, що тоді існував в західній частині острова Калімантан.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться у Південно-Східній Азії. Звичайний носач є ендеміком острова Калімантан (Борнео) та зустрічається на території Індонезії, Малайзії та Брунею.

Примати населяють переважно прибережні регіони острова та місцевості вздовж річок. Вони селяться в низинах, схильних до затоплення приливними водами. Їх приваблюють тропічні вологі ліси та мангрові хащі.

Кахау рідко віддаляються на відстань понад 1 км від водойми. Іноді вони мешкають на невеликих пагорбах та в передгір'ях.

Існують 2 підвиди. Підвид Nasalis larvatus orientalis зустрічається лише на північному сході Калімантану.

Поведінка

Носачі звичайні ведуть денний спосіб життя. Вони залишаються активними з самого ранку до пізнього вечора. Ці примати пересуваються по деревах на чотирьох кінцівках, а на землі можуть приймати вертикальне положення.

Часто для пересування у підвішеному стані використовуються лише передні кінцівки. Довгий хвіст служить балансиром під час стрибків.

Кахау дуже добре плавають і без особливих зусиль перепливають річки та озера. Мавпи від переслідування хижаків часто рятуються стрибками у воду. Вони здатні занурюватись на глибину до 20 м і відпливати на півтора кілометри від берега у відкрите море.

Носачі живуть групами, що налічують від 3 до 32 особин. На спільний нічліг нерідко збираються кілька груп загальною чисельністю до 60 мавп. Вони сплять на деревах, що розташовані біля самого берега водойми. Тварини щоразу ночують на новому місці.

На чолі групи знаходиться найбільший і найсильніший самець. Одні й ті самі групи регулярно об'єднуються, тому їхні самці виявляють один до одного мінімум агресії.

Між собою мавпи спілкуються за допомогою звукових сигналів. Для заспокоєння схвильованих членів колективу самці гарчать, а в разі небезпеки видають протяжні звуки, що нагадують гудіння.

Самки підтримують соціальні зв'язки, займаючись взаємним чищенням шерсті. Воно часто повторюється та триває до 5 хвилин поспіль.

Головними природними ворогами є борнейські димчасті леопарди (Neofelis diardi), крокодили (Crocodylus), варани (Varanus) та пітони (Python). Молодь нерідко зазнає нападів великих хижих птахів.

Харчування

Раціон складається з їжі рослинного походження. Кахау в основному харчуються молодим листям, квітами, насінням, стиглими плодами мангрових дерев і соковитими фрагментами водних рослин.

Невеликою мірою поїдається безхребетна живність, головним чином гусениці та личинки різноманітних комах.

Фрукти мавпи їдять частіше із січня до травня. Листя переважає у повсякденному меню з червня по грудень.

До раціону входить близько 55 видів рослин. Найулюбленішими у носачів звичайних вважаються плоди рослин роду Євгенія (Eugenia) із родини Миртові (Myrtaceae).

Увечері тварини годуються майже біля самого берега, а вранці можуть шукати їжу в глибині лісу. Опівдні вони відпочивають, а іноді жують жуйку для покращення травлення.

Перетравлювати малопоживний рослинний корм допомагають бактерії та найпростіші організми, що живуть у кишечнику, та великий багатокамерний шлунок.

Розмноження

Статева зрілість у самок настає у віці близько 4 років, а у самців зазвичай на 3 роки пізніше. Сезон розмноження відбувається із лютого по листопад. Пік народжуваності припадає на період із березня по травень.

Один дорослий самець може спаровуватись з 2-7 самками своєї групи. Статевий акт триває близько 30 секунд.

Спарювання ініціюється самкою. Свої наміри вона демонструє підтисканням губ і похитуванням голови, підставляючи задню частину тулуба самцю. Самки продовжують спарюватись навіть після зачаття.

Вагітність триває від 166 до 190 днів. Пологи завжди відбуваються вночі або перед самим світанком. Самка народжує одне дитинча, сидячи на товстій гілці. Після народження малюка вона з'їдає плаценту і вилизує його дочиста.

Новонароджені безпорадні, але зрячі та вкриті м'якою шерсткою. Мати повинна їх переносити на собі доти, доки вони не зможуть ходити самостійно. Діти вперше пробують тверду їжу приблизно у 6 тижнів.

Молочне харчування триває в середньому 7 місяців. Молоді носачі залишаються під наглядом матері до одного року. Самці у віці близько 18 місяців залишають свою натальну групу і утворюють холостяцькі спільноти.

Батько не бере участі у вихованні потомства, але захищає його. Він проганяє суперників, які потенційно здатні вбити його нащадків. Якщо його місце посідає інший самець, то дитинчатам попередника загрожує вбивство.

Опис

Довжина тіла статевозрілих особин 60-70 см. Хвіст трохи довший за тулуб. Самці важать 16-22 кг, а самки 7-12 кг.

У самців великий виступаючий ніс, який посилює вокалізацію за рахунок резонансу і може звисати нижче рівня рота. Його довжина досягає 10-11 см. Ніс у самок значно менший і піднятий вгору.

У дорослих мавп хутро рожево-коричневе і червоне навколо голови та плечей. Кінцівки та хвіст сірі. Черевна сторона світло-сіра, жовтувата або світло-жовтогаряча.

Немовлята народжуються із синім кольором обличчя. У 10 тижнів воно темніє і стає сірим, а до 8-9 місяців набуває кремового відтінку. У дорослих обличчя рожево-жовтогаряче.

Між пальцями є плавальна перетинка, що полегшує пересування у водному середовищі. Долоні добре розвинені. Великі пальці протиставлені один одному. Задні та передні кінцівки практично однакової довжини.

У обох статей опуклі животи. У самців чорна мошонка та червоний пеніс.

Тривалість життя носачів звичайних близько 18 років. У зоопарках вони доживають до 23 років.