Аргіопа дольчаста

Аргіопа дольчаста, або аргіопа виїмчаста (лат. Argiope lobata) належить до родини Павуків-колопрядів (Araneidae) і є одним з найпоширеніших його представників. Вона трохи більша за агріопу Брюнніха (Argiope bruennichi) і має характерні виїмки на черевці, що нагадують дольки. Обидва види ведуть багато в чому подібний спосіб життя.

Зокрема вони вміють розселятися по околицях, летячи на павутинках і вміло використовуючи висхідні потоки повітря.

Цей павук отруйний, але безпечний для людини. Його токсини діють тільки на безхребетних та дрібних ссавців. Лише в небагатьох людей після його укусу буває сильна алергічна реакція.

Свою назву він отримав на честь давньогрецької німфи Аргіопи. Її батьком був Ніл, що був божеством однойменної річки в Стародавньому Єгипті. За однією з версій, вона вважається матір'ю Кадма, легендарного засновника міста Фіви.

Вид вперше описав у 1772 році німецький натураліст Петер-Симон Паллас.

Поширення

Ареал проживання знаходиться в Палеарктиці. Аргіопа дольчаста мешкає переважно в зонах помірного та субтропічного клімату.

Вона зустрічається у Південній Європі, Північній Африці, Центральній Азії та Китаї. Павук був завезений на багато островів Океанії, де успішно акліматизувався.

Вид монотиповий. Підвиди на сьогодні невідомі.

Поведінка

Аргіопа виїмчаста завжди плете свою порівняно велику ловильну сітку дуже близько до землі. Вона може досягати в діаметрі 70-100 см, що майже у 50 разів перевищує її власні розміри.

Сітка часто буває прив'язана до довгих міцних ниток, натягнутих між двома кущами. Відстань між ними може іноді перевищувати 1,5 м. Нитки забарвлені у світло-жовтий колір. Павутина зазвичай знаходиться під нахилом і складається з 40-50 радіальних ниток.

Аргіопа дольчаста сплітає ловильну сітку зазвичай лише за 3 години. Свою роботу вона починає ввечері, а закінчує опівночі.

Павук, очікуючи на жертву, сидить у нижній частині сітки та попарно зближує кінцівки. У такій позі він зовні нагадує косий хрест. Завдяки непоказному забарвленню помітити його на тлі рослинності дуже складно.

Харчування

Раціон складається в основному з різних літаючих комах. У ньому переважають великі метелики (Lepidoptera), коротковусі (Caelifera) та довговусі прямокрилі (Ensifera).

Дрібних комах дольчасті аргіопи, як правило, ігнорують. З цієї причини поряд з ними часто селяться павуки виду Argyrodes gibbosus, які активно практикують клептопаразитизм і дуже вміло викрадають з чужої павутини мух і комарів.

Розмноження

Самки стають статевозрілими найчастіше ранньою осінню, а самці влітку. Шлюбний період проходить у серпні та вересні.

Самці наближаються до самок дуже обережно, ніби обмацуючи свій шлях. Готова до спарювання самка підіймає своє тіло над павутиною, щоб самець зміг до неї підібратися. Під час парування вона веде собі пасивно, але нерідко після його закінчення з'їдає партнера.

Іноді самцям вдається уникнути загибелі та встигнути втекти від партнерки. Нерідко такі щасливці тікають від неї, втративши одну чи дві кінцівки.

Наприкінці вересня самки відкладають кокони. Вони мають конусоподібну форму і звужуються донизу.

Павуки вилуплюються в середині або ближче до кінця осені та залишаються зимувати у своєму коконі. Вони його покидають лише наступної весни. На більшій частині ареалу це відбувається у травні.

Молоді павуки зазнають кілька линьок і в залежності від доступності кормової бази та кліматичних умов через 2-3 місяці перетворюються на статевозрілих особин.

Опис

Довжина тіла самців 18-22 мм, а самців 4-6 мм. Нестатевозрілі особини не відрізняються один від одного.

У самок на нижній стороні черевці присутній малюнок, що нагадує жовто-чорну шахівницю. У самців на черевці немає характерних виїмок, але на грудях помітна жовта смуга.

Передня частина тіла вкрита густими сріблясто-білими волосками. Вони також покривають верхню частину черевця. Ззаду та з боків переважає блідо-жовте забарвлення з темними поперечними смугами.

Задня частина тіла явно сплощена і розширюється на чіткі тупі шипи по краях.

Тривалість життя аргіопи дольчастої становить 3-5 місяців. Самки живуть довше за самців. Вони гинуть невдовзі після відкладання яєць.