Акула лимонна звичайна

Акула лимонна звичайна, або короткоморда гострозуба акула (лат. Negaprion brevirostris) належить до родини Сірі акули (Carcharhinidae). Вона є цінною промисловою рибою, що виловлюється в західній частині Атлантичного океану та східній частині Тихого океану. Головним чином цінуються її плавники, які експортуються в Південно-Східну Азію. М'ясо їдять на місці та відправляють до Японії.

Її шкіра, щелепи та зуби використовується для виготовлення сувенірів і прикрас. Решта невикористаних фрагментів переробляються на рибну муку.

Незважаючи на свої великі розміри, короткоморда гострозуба акула не представляє серйозної загрози для людини. Зазвичай вона не реагує на її близьку присутність.

Було зафіксовано всього лише близько десятка випадків її неспровокованих нападів, з яких жоден не призвів до летального результату. Всі вони відбувалися біля узбережжя Флориди та в Карибському морі. Ця хижа риба стає агресивною тільки поблизу інших великих акул.

Вид вперше описав у 1868 році кубинський зоолог Феліпе Пої.

Розповсюдження

Ареал проживання знаходиться в прибережних субтропічних і тропічних водах в західній і східній частині Атлантики, а також на західному узбережжі Північної Америки в Тихому океані від Нижньої Каліфорнії до Еквадору. Він простягається від східних штатів США через Мексиканську затоку і південь Карибського басейну уздовж узбережжя Південної Америки до південної частини Бразилії.

У східній частині Атлантичного ареалу він простягається від Сенегалу до Кот-д'Івуару та Гани. У Тихому океані звичайні лимонні акули поширені від Каліфорнії через Центральну Америку до півночі Перу.

Ці риби селяться на мілководді. Їх приваблюють коралові рифи, лагуни та затоки. Молодь часто зустрічається в солонуватих водах мангрових боліт і в дельтах великих річок.

У північних регіонах ареалу гострозубі акули регулярно мігрують на південь в більш теплі води. Популяції, що живуть в тропіках, живуть осіло.

Мадагаскарські лимонні акули (Negaprion acutidens), їх найближчі родичі, живуть в тропічних зонах Індійського й Тихого океанів, а також в Червоному морі.

Поведінка

Лимонна акула звичайна найчастіше спостерігається на мілководді уздовж континентальних шельфів на глибинах до 90 м. Вона селиться в водах з піщаним, мулистим або кам'янистим дном.

Молодь часто тримається майже біля самого берега на глибині всього лише 50-90 см. Вона надає явну перевагу мангровим чагарникам, де легко знайти їжу та сховатися від хижаків, в тому числі від великих акул.

Навколо Багамських островів на одному квадратному кілометрі можуть перебувати разом від 250 до 500 нестатевонезрілих особин.

Лимонні акули пристосовані до існування як в прісній, так і в солоній воді. Вони періодично запливають в прісноводні водойми, а потім повертаються в море, однак ніколи не запливають занадто далеко вглиб суші подібно тупорилим акулам (Carcharhinus leucas).

Представники цього виду зазвичай прив'язуються до певних домашніх ділянок і без потреби не покидають їх межі. Вони не територіальні, тому не захищають кордони своїх мисливських угідь. Їх площа може досягати кілька сотень квадратних кілометрів.

Хижачки демонструють активність в будь-який час доби та перебувають на вершині харчового ланцюга. Найчастіше вони полюють поодинці або невеликими зграями з 2-4 дорослих особин. На полювання вони нерідко випливають разом з рифовими сірими акулами (Carcharhinus amblyrhynchos) або з карибськими рифовими акулами (Carcharhinus perezii).

Дорослі риби вночі шукають їжу поблизу берега, а вдень відпливають від нього у відкрите море на відстань 7-9 км.

У лимонних акул на більшій частині ареалу немає природних ворогів. Виняток становить тільки східна частина Тихого океану, де вони піддаються нападам великих білих акул (Carcharodon carcharias) і косаток (Orcinus orca).

Короткоморді гострозубі акули плавають порівняно повільно, зі швидкістю 40-80 см/с. На коротких дистанціях вони можуть прискорюватися до 5,6 м/с.

Вони мають добрий зір, вміють розрізняти кольори та візуальні деталі. У них є гострий нюх, що дозволяє виявити потенційну здобич на великій відстані. На голові знаходяться ампулярні рецептори (ампули Лоренцині), які сприймають електричні заряди, що створюються живими істотами.

Лимонні акули заковтують повітря на поверхні води та накопичують його в шлунку. Завдяки цьому вони можуть довго залишатися нерухомими у водному середовищі в стані спокою.

Харчування

Раціон складається з їжі тваринного походження. Його основу складають різні кісткові риби. Значно меншою мірою з'їдаються хрящові риби, головоногі молюски, креветки, рівноногі та ракоподібні. Іноді жертвами стають морські ссавці, рептилії та птахи, що відпочивають на воді.

У місцях, де багато їжі, лимонна акула вибирає певний тип здобичі. Перевага надається найповільнішим видам, які з метою самозахисту покладаються переважно на своє камуфляжне забарвлення. На велику здобич хижаки, як правило, полюють зграями.

Серед лимонних акул поширений канібалізм. Вони охоче поїдають своїх дрібніших і слабших одноплемінників. Вони вирізняються великою ненажерливістю та їдять до тих пір, поки шлунок не буде переповнений, але здатні залишатися без їжі протягом декількох днів.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 6-7 років. Самці стають статевозрілими при досягненні довжини тіла близько 225 см, а самки при 240 см.

Залежно від географічної широти спарювання відбуваються навесні або влітку. У цей період самці дуже агресивно переслідують самок, кусаючи їх в області спинних і грудних плавників. З цієї причини на спинах самок часто помітні великі рубці.

Акули лимонні звичайні спаровуються на мілководді. Ембріони в організмі матері харчуються вмістом жовткових мішків, а потім зливаються зі стінкою матки.

Вагітність триває 10-12 місяців. Самка народжує від 4 до 17 дитинчат. Їх кількість залежить від розмірів матері. Чим вона більша, тим більше народжується акуленят.

Пологи відбуваються в різних регіонах з квітня по вересень поблизу берега, іноді на глибині всього лише 55-70 см.

Довжина новонароджених акуленят становить 60-65 см. З моменту своєї появи на світ вони вже добре плавають і самостійно полюють.

Перші 2-3 роки молодь перебуває на мілководді, залишаючись у великих групах. Вони починають випливати у відкрите море, коли підростуть мінімум до 90 см.

Самки вагітніють зазвичай раз на два роки. До початку шлюбного періоду вони завжди припливають в один і той самий район розмноження.

Опис

Довжина тіла досягає 290-310 см. Окремі рекордсмени виростають до 340 см, але зустрічаються дуже рідко. Самки більші за самців.

Статура досить кремезна і компактна. Шкіра покрита ромбоподібними блискучими плакоїдними лусочками у формі латинської букви W і виглядає дуже грубою.

Основний фон забарвлення варіюється від оливково-сірого до злегка жовтувато-коричневого. Вентральна частина світліша, вона забарвлена в різні відтінки від кремового до жовтувато-білого кольору.

На спині розташовані два спинних плавця приблизно однакового розміру. Передній спинний плавник знаходиться приблизно посередині тіла, а задній спинний плавник посередині задньої третини спини. Приблизно таке ж співвідношення черевного й анального плавників.

Черевні плавники лежать вентрально посередині спинних плавників, а анальні на рівні заднього спинного плавника.

Потужний хвостовий плавець розділений на дві частини. Нижня частина коротша за верхню. Грудні плавники мають трикутну форму та знаходяться посередині між кінчиком морди й основою переднього спинного плавника. Безпосередньо перед ними розташовані зябра, що мають 5 зябрових щілин.

Голова трохи звужується до кінчика морди, яка коротша за ширину рота. Револьверний зубний ряд утворений великою кількістю трикутних зубів. Нижні зуби вузькі, з гладкими горбками, а верхні ширші та мають зазубрену основу. В ямках утворення задніх зубів постійно утворюються нові зуби.

Плавальний міхур відсутній. Питому вагу риба частково регулює за допомогою своєї жирної печінки. Несуча здатність відсутня в стані спокою, а з'являється тільки під час руху.

Тривалість життя лимонної звичайної акули в природних умовах проживання близько 25-30 років.