Рогач Гранта

Рогач Гранта (лат. Chiasognathus grantii) належить до родини Гребеневусих (Lucanidae). Він є найбільшим представником роду Chiasognathus. Характерною особливістю цього виду є наявність у самців великих жвал, які довше їх тіла. Незважаючи на свою грізну зовнішність і агресивність, жук не представляє небезпеки для людини.

Його мандибули не достатньо сильні, щоб вкусити занадто боляче.

Через глобальну зміну клімату та знищення дощових лісів популяція рогачів Гранта сильно скоротилася в останні десятиліття. Екстремальні коливання температури призводять до масової загибелі жуків і личинок, що не витримують сильну спеку. Уряд Чилі робить спроби створити для рідкісних комах окремі охоронювані резервати з відповідними для них кліматичними умовами.

Вид вперше описав у 1831 році англійський ентомолог Джеймс Френсіс Стівенс.

Розповсюдження

Рогач Гранта є ендеміком Чилі та Аргентини й не зустрічається за межами цих країн. Він мешкає в чилійській адміністративної області Біо-Біо і провінції Айсен. В Аргентині комаха поширена в провінціях Чубут і Ріо-Негро.

Вона населяє Вальдивійські помірні дощові ліси, характерні для центральної частини Західної Патагонії.

Це змішані вологі ліси, розташовані в зоні помірного клімату. Протягом року тут випадає 1500-3000 мм опадів, а середня температура влітку становить 12°-15°С.

Рогачі Гранта селяться в гірських дощових лісах на висотах від 900 до 3000 м над рівнем моря. Вони зустрічаються в місцевостях з високою вологістю й мінімальними температурними коливаннями.

Нині відомо 5 підвидів.

Поведінка

Масовий виліт жуків спостерігається в середині весни. Активність вони проявляють переважно в післяобідній час і сутінках.

Імаго харчуються деревним соком дерев роду Нотофагус, або Південний бук (Nothofagus) з родини Нотофагових (Nothofagaceae). Вони майже весь час перебувають у верхніх ярусах лісу.

Личинки живляться будь-якою гниючою деревиною твердих порід. Вони віддають перевагу хмизу, на якому вже рясно ростуть гриби. Також личинки охоче поїдають коріння злакових і бобових культур.

Розмноження

Під час залицяння до самок самці влаштовують між собою ритуальні бої. Вони намагаються підчепити своїми мандибулами противника і перекинути його на спину. Переможець отримує право злучитися з самкою.

Після спарювання самка відкладає маленькі білі яйця в ґрунті під корінням різних рослин або під стовбурами дерев, що впали додолу.

Інкубація триває 2-3 тижні. Розвиток личинок залежить від великої кількості корму і температури навколишнього середовища.

Личинки забарвлені в жовтувато-білий колір, їх голови червонувато-коричневі. На кінцевому етапі свого розвитку вони виростають до 80 мм завдовжки та 7 мм в товщину. Їх кінцівки стають жовтуватими або коричневими. За цей період вони зазнають 3 линьки.

Після лялькування кокони залишаються в землі. З них виходять жуки з 6 ногами й 4 крилами. Затвердіння і висихання надкрил триває кілька годин. Потім рогачі Гранта перебираються на дерева.

Опис

Довжина самців 70-80 мм, а самок 25-40 мм. Голова в обох статей дуже маленька в порівнянні до протораксу (переднього сегменту грудної клітини). Невеликі очі в залежності від освітлення виглядають сірими, коричневими або чорними. Вусики на кінці покриті жовтими волосками.

У самців є подовжена зубчаста верхня щелепа, розділена на дві частини у своєї основи. У самок мандибула коротка і широка.

Забарвлення варіюється від коричневого до золотисто-коричневого кольору. У променях сонячного світла воно набуває зеленуватого або металевого відтінку.

Жук рогач Гранта живе близько 3-5 тижнів.