Нитконосий або перетинчастий тритон

Нитконосий або перетинчастий тритон (лат. Lissotriton helveticus) – невелике хвостате земноводне з родини Справжні саламандри (Salamandridae).

Він належить до категорії видів, що викликають найменші побоювання, але в більшості країн ЄС знаходиться під охороною держави, а його утримання в домашніх умовах заборонено чинним законодавством.

Тритони перетинчасті від звичайних тритонів (Lissotriton vulgaris) відрізняються більш дрібними розмірами тіла, які дуже рідко перевищують 6 см.

Найбільшу загрозу для їх існування становить забруднення навколишнього середовища. Добрива, отрутохімікати та побутові відходи, які потрапляють у водойми, викликають масову загибель їх цих істот.

Вид вперше описав у 1789 році граф Григорій Розумовський, український біолог, член Шведської королівської академії наук.

Розповсюдження

Lissotriton helveticus поширений переважно на теренах Західної Європи. Нині відомо 3 підвиди, які деякі зоологи вважають самостійними видами.

Підвид T.h. alonsai зустрічається на північному заході Піренейського півострова, T.h. helveticus в Німеччині та Іспанії, а T.h. punctillatus тільки в іспанській провінції Лас-Пальмас на Канарських островах.

Ареал проживання нитконосого тритона простягається від північних регіонів Іспанії до півночі Німеччини. Його популяції є в Англії, Шотландії, Бельгії, Голландії, Франції й на заході Швейцарії.

Амфібія найбільш часто зустрічається на гористій місцевості на висотах від 500 до 2000 м над рівнем моря, нерідко населяючи одні біотопи з альпійським тритоном (Triturus alpestris). Її особливо приваблюють чисті холодні водойми, розташовані посеред листяних лісів.

Поведінка

Перетинчастий тритон пристосувався проводити більшу частину життя на суші, коли займані ним водойми влітку стають занадто маленькими або повністю пересихають. Максимальна активність дорослих тварин у водному середовищі припадає на лютий і березень, коли вони інтенсивно відгодовуються і починають розмножуватися.

Після відкладання яєць амфібії перебираються під каміння, повалені гнилі дерева і купи опалого листя. Вдень вони там відпочивають, а з приходом сутінків вирушають на полювання.

Їх здобиччю стають черви, комахи, павуки, равлики та інші дрібні безхребетні. У воді нитконосий тритон харчується ракоподібними, пуголовками й жаб'ячою ікрою. Зимує земноводне в товщі ґрунту озер, річок і струмків.

Розмноження

Статева зрілість у представників даного виду настає у віці 2 років. На початку шлюбного періоду, що проходить з березня по травень, самці набувають яскравого забарвлення, а на кінці їх хвоста виростає ниткоподібний відросток довжиною 6-10 мм.

На високогір'ях спарювання відбуваються з середини травня до кінця червня.

У більшості регіонів метання ікри проходить з березня по травень. Самка відкладає до 450 яєць, які прикріплюються до листів водних рослин, найчастіше використовується для цих цілей виринниця болотна (Callitriche palustris).

Залежно від температури води інкубація в середньому триває від 15 до 30 днів.

У личинок, що вилупилися, вже є передні кінцівки та зябра. В ході їх розвитку поступово виростають і задні лапки.

Харчуються вони переважно дрібними ракоподібними й комариними яйцями. Метаморфоз триває близько 150 днів. Після його закінчення личинки вибираються на сушу і шукають поглиблення в ґрунті, де залишаються на зимівлю.

Довжина їх тіла до цього часу не перевищує 14 мм. Виростаючи на наступний рік до 30-40 мм, вони стають статевозрілими.

Перетинчасті й звичайні тритони можуть давати гібридне потомство, яке зберігає ознаки обох видів, але не здатне до розмноження.

Опис

Максимальна довжина тіла у самок досягає 9 см, а у самців 7,5 см. Основним тоном камуфляжного забарвлення є світлий, коричневий або оливковий колір в залежності від придонного ґрунту. Тіло вкрите невеликими темними цяточками.

З боків голови на висоті очей проходять темнуваті смужки. Забарвлення в обох статей практично однакове. У самців воно лише трохи яскравіше, а цятки контрастніші.

Черевце сірувате, сріблясте або злегка блакитнувате. По ньому до самої шиї проходять порівняно широкі жовті або світло-помаранчеві смуги. Посередині них знаходяться помаранчеві або чорнуваті точки.

У самців в шлюбний період крім характерної нитки на кінці хвоста на пальцях задніх кінцівок з'являються потовщення, утворюється невисокий спинний гребінь, а клоака збільшується в розмірах і покривається пігментними плямами.

У самок під час перебування на суші уздовж спини проходить червона лінія.

Тривалість життя нитконосного тритона близько 10-12 років.