Риби

Акваріумна рибка іріатеріна Вернера

13.04.2019

Акваріумна рибка іріатеріна Вернера (лат. Iriatherina werneri) стала популярною серед акваріумістів порівняно недавно. Вона була вперше виявлена ​​європейськими дослідниками у 1973 році на рисових полях в околицях індонезійського міста Мерауке, розташованого на острові Нова Гвінея. Знахідку віднесли до сімейства Райдужних риб (Melanotaeniidae) із загону Атериноподібних (Atheriniformes).

Ириатерина Вернера фото

Вид вперше описав в 1974 році іхтіолог Герман Мейнкен в німецькому журналі Aquarium Aqua Terra. В середині 1980-х іріатеріну Вернера почали розводити любителі екзотичних акваріумних рибок в країнах Європи.

Розповсюдження

Існує дві великі популяції Iriatherina werneri, що мешкають на Новій Гвінеї та в Австралії. Перша мешкає в басейні річки Флай, її притоках і болотистих лагунах, а друга на австралійському острові Кейп-Йорк. Ізольована популяція є також в болотах Арнем-Ленда, що знаходяться в Національному парку Какаду на північному сході Австралії.

Риби селяться у водоймах з прозорою і повільно проточною водою.

Вони віддають явну перевагу біллабонгам з багатою рослинністю. Так австралійці називають невеликі стоячі водойми, що утворюються при зміні або пересиханні русла річки.

Фото ириатерины Вернера

Поведінка

Іріатеріна Вернера в природних умовах живе нечисленними зграйками, які складаються з декількох самок і мальків. Навколо них зазвичай плавають самці, часто переходячи від однієї зграйки до іншої. При найменшій небезпеці всі разом ховаються в гущі рослинності.

Риби виявляють активність у світлий час доби. Вони дуже рухливі, люблять швидко плавати біля поверхні води.

Завдяки маленькому ротовому отвору їх раціон складається з зоопланктону. Вони харчуються переважно планктонними та діатомовими водоростями, дрібними ракоподібними й малощетинковими хробаками з сімейства Енхитриїд (Enchytraeidae).

Нерест проходить кілька разів на рік, коли вода прогрівається вище 24°С. Самки відкладають ікру на листя водних рослин. Інкубація триває 8-12 днів. Батьки ігнорують кладку і не охороняють її від хижаків.

Картинка с ириатериной Вернера

Личинки, що вилупилися, близько одного тижня харчуються вмістом жовткових мішечків. Приблизно у місячному віці мальки приєднуються до дорослих риб. Статева зрілість у них наступає у віці 3-4 місяців.

Утримання іріатеріни Вернера в акваріумі

Іріатеріну Вернера можна утримувати разом з іншими дрібними й неагресивними рибками, наприклад, з расборою гетероморфою (Rasbora heteromorpha). Для групи з двох самців і 4-6 самок необхідно мати акваріум з мінімальним об’ємом 60х60х60 см.

У ньому має бути багато акваріумних рослин і місць для схованок. На дно кладуть шар дрібної темної гальки. Бажано в акваріумі висадити річчію плаваючу (Riccia fluitans), яка плаває на поверхні води й захищає рибок від зайвого сонячного світла.

Вода повинна бути чистою і відфільтрованою.

Щотижня мінімум один раз її чверть або третину змінюють на свіжу. Рекомендована жорсткість 4-5 dH°, кислотність pH 6,8-7,2. Температура підтримується в межах 23°-28°С. Рибок годують дрібними циклопами, дафніями та артеміями.

Фото Iriatherina werneri

Опис

Довжина тіла самців близько 4 см, а самок 3 см. Присутній яскраво виражений статевий диморфізм. У самців є більш довгі ниткоподібні промені другого спинного і хвостового плавників, що досягають 5 см. У самок вони не перевищують 4 см.

Тіло струнке, сплюснуте з боків. Забарвлення жовтувато-оливкове, з явним сріблястим відтінком. На черевці помітні рожеві або червоні плями. Самці виглядають більш контрастно.

Тривалість життя іріатеріни Вернера близько 2-3 років.