Зміст:
У домашніх умовах можна самостійно виростити мандаринове дерево, яке почне плодоносити вже з трирічного віку. Протягом одного року кімнатне деревце здатне дати 40-60 ароматних і смачних плодів.
Для посадки бажано використовувати ранньостиглі сорти, які були виведені спеціально для вирощування в кімнатних умовах.
Найкращі результати дають мандарини, що вирощуються в оранжереях, де вдалося створити відповідний мікроклімат. На якість фруктів в першу чергу впливає температура повітря, особливо в зимовий час.
Походження
Мандарин (лат. Citrus reticulata) – багаторічна цитрусова рослина з родини Рутових (Rutaceae). Родом він з Південно-Східної Азії та є одним з найдавніших культивованих фруктових дерев. Найбільшого поширення набув в Індії, Японії, Кореї, південних регіонах Китаю, Бразилії та країнах Середземномор'я.
В Європу мандарин потрапив на початку XIX століття з острова Маврикій, розташованого в західній частині Індійського океану. Тоді він називався Мандара, звідки й походить назва заморського фрукта.
Ніякого зв'язку з однойменними китайськими чиновниками ароматний помаранчевий плід не має. Їх так охрестили португальці, просто перекрутивши санскритське слово mantri, що має значення «радник або міністр».
Мандарин легко дає гібриди практично з усіма представниками роду Цитрус (Citrus). На сьогодні виведено безліч гібридів, з яких кращими вважаються сорти іспанського та японського походження.
Останні найчастіше використовуються для вирощування в закритих приміщеннях. Серед них особливою невибагливістю славляться сорти Уншиу, Ковані-Вассі та Шива-Микан.
Опис
Мандарин являє собою невелике вічнозелене дерево з розлогою кроною. Його висота зазвичай складає 2-3 м. Іноді старі дерева виростають до 5-8 м.
Прямий стовбур покритий сіркою корою. Молоді пагони забарвлені в яскраво-зелений колір. На гілках більшості сортів є нечасті поодинокі колючки.
Тонке блискуче листя має ланцетоподібну або еліпсоподібну форму. Воно темно-зелене або яскраво-зелене, звужене біля основи й верхівки. Якщо шкірку потерти пальцями, з’являється характерний аромат.
Квітки зібрані в суцвіття по 2-6 штук і розташовуються в пазухах листків на торішніх пагонах. Є 20-25 тичинок і одна довга вузька маточка.
Діаметр плоду 4-6 см. Він покритий відносно тонкою гладкою шкіркою. При дозріванні плід змінює колір із зеленого на жовтий або оранжево-червоний. Всередині він поділений на соковиті сегменти в кількості до 10-12 штук. Вони відокремлені один від одного напівпрозорими плівками.
У кожному сегменті знаходиться помаранчева м'якоть з 1-2 зернами. Вони можуть бути відсутні в деяких сортах мандаринів.
Розмноження
Розмножувати бажано тільки плодоносні рослини. Вирощені з насіння деревця порадують урожаєм нескоро. Він може з'явитися тільки через 5-10 років.
Плоди утворюються як самозапиленням, так і з запиленням з того ж самого цитруса або з того, що знаходиться поблизу. Переносити пилок з квітки на квітку за допомогою пензлика немає потреби.
Насіння з достиглих фруктів висіваються в будь-який час року безпосередньо в горщик. Як субстрат рекомендується використовувати готовий ґрунт для цитрусових з додаванням піску. Пророщування відбувається в теплому місці протягом місяця.
Після появи паростків необхідно добре освітлення, але не допускається попадання прямих сонячних променів.
Живці беруться довжиною до 20 см, зрізані на 2-3 мм нижче бруньки. Нижні листя видаляються, а залишаються тільки 2-3 верхні. Для вкорінення ідеально підходить ґрунт для цитрусових з додаванням піску і стимулятора росту.
Живці поміщаються в тепле вологе місце, що знаходиться в напівтіні. Можна використати звичайний акваріум. Вологість підтримується регулярним обприскуванням теплою водою.
Живці вкорінюються дуже повільно, мінімум два місяці. Іноді на них відразу з'являються квіти та навіть плоди. Живцювання проводять з березня по липень або в вересні.
Як доглядати за мандариновим деревом
Догляд за мандариновим деревом не вимагає великих витрат часу й енергії. Рослина має добре освітлюватися. Влітку її корисно тримати просто неба далеко від спеки та сильного вітру. Вона дуже чутлива до кута падіння сонячних променів і при зміні інтенсивності світла може скидати квітки та мандаринки, що дозрівають.
Щоб зібрати врожай, мандарини треба переставляти якомога рідше і не обертати без потреби горщики, в яких вони ростуть.
Земля краще підходить кисла або слабокисла, з рН 5,5-6,5. Помірний полив здійснюється щодня фільтрованою, талою або дощовою водою. Ґрунт не повинен бути занадто вологим або сухим. Рослина гірше переносить перезволоження, ніж невелику посуху.
Добриво повинно містити залізо і кальцій. Можна застосовувати як готову мінеральну підгодівлю для цитрусів, так і органіку. Краще користуватися добривами на основі перероблених хробаками відходів. Восени та взимку від підгодівлі слід відмовитися.
Мандаринові дерева витримують зниження температури до 0°С і навіть нетривалі заморозки, однак зловживати цим категорично неможна.
Для більшої врожайності їх рекомендується в осінньо-зимовий період залишати в сухому прохолодному приміщенні при температурі 5°-9°С. Якщо такої можливості немає, то деревця ставлять біля вікна й освітлюють додатково люмінесцентними лампами, щоб світловий день тривав близько 12 годин.
Хвороби та шкідники
Мандарин стійкий до хвороб. Бліді жовті листки з'являються через брак заліза, а перезволоження ґрунту викликає гниття коренів.
Скидання листя в період спокою з жовтня по лютий є нормальним явищем. Коли деревце скидає їх в інший час, то це може свідчити про надмірну сухість повітря та необхідність щодня обприскувати крону теплою водою. Для додаткового зволоження поруч з мандариновим деревом ставлять горщик з водою.
Опадання листя спостерігається також після неправильної пересадки рослини, коли вона пересаджена в занадто великий горщик або її коренева система дуже глибоко посаджена в ґрунт.
Головними паразитами є коники, звичайний павутинний кліщ і борошнистий червець. Для боротьби з ними застосовується змочування листя мильною водою та щотижневе обприскування тютюновим або часниковим настоєм.
При сильному ураженні шкідниками потрібно застосовувати спеціальні інсектицидні препарати.