Домашні рослини

Пасифлора, або страстоцвіт

27.08.2015

Пасифлора, або страстоцвіт (лат. Passiflora) – рід рослин з родини Пасифлорові (Passifloraceae). Його назва походить від латинських слів passio і flos, які на українську мову переводяться як «пристрасть» і «квітка». Так його у XVII столітті назвали католицькі місіонери в Південній Америці.

За їх уявленням, 5 пиляків в тичинках символізували 5 ран Ісуса Христа, 3 рильця на маточці представляють 3 цвяхи, якими він був прибитий до хреста. Стовпчик маточки нагадував їм підставу хреста.

Пассифлора фото

5 пелюсток і 5 чашолистків – це 10 апостолів (без Юди й Петра), які були присутні під час страти. 72 вінцеві нитки вважалися символами шипів тернового вінця, а його самого уособлювала зовнішня корона.

Листя своєю формою нагадували спис, що пронизав бік Сина Божого. Залозисті трихоми, що виділяють липку рідину на нижній частині листа, означали 30 срібняків, які отримав Юда за свою зраду.

Розповсюдження


Близько 530 видів пасифлори в природних умовах ростуть в Центральній, Південній та Північній Америці. Понад 25 видів родом з Австралії, Азії та Мадагаскару.

Протягом ХХ століття було виведено кілька сотень гібридних сортів страстоцвіту. Як кімнатна рослина найчастіше вирощується пасифлора блакитна (Passiflora caerula).

Більшість видів страстоцвіту вирощують просто неба в країнах з тропічним, субтропічним і значно рідше помірним кліматом. У Європі він росте головним чином в оранжереях. Європейці зайнялися його розведенням на початку XVIII століття.

Фото пассифлоры

Близько 20 видів дають плоди, які вживаються в їжу. Найбільшу цінність має маракуя, або пасифлора їстівна (Passiflora edulis). Решта видів використовують переважно в декоративних цілях.

Опис

Рослини цього роду переважно є багаторічними лазячими ліанами, рідше чагарниками й травами. Більшість з них вічнозелені, лише деякі скидають листя. Ліани кріпляться за вертикальні опори за допомогою простих або розгалужених вусиків, іноді нагадують шипи. Вони здатні виростати до 45 м в довжину.

Однорічною рослиною є тільки пасифлора грацієподібна (Passiflora gracilis).

Листя прості або складні. Листорозміщення чергове. Краї листя можуть бути цілими або зубчастими. У них є черешки й великі приквітки.

цветок пассифлоры

Квіти двостатеві, зазвичай одиничні або зібрані в пари. У них 3 приквітки, 5-8 чашолистків, пелюсток і тичинок з 3-5 рильцями. Діаметр квіток досягає 10 см.

У плодоносних видів плоди покриті шкіркою, під якою знаходиться м'якоть з дрібним насінням. Їх довжина може досягати 8-15 см.

Корисні властивості

Листя пасифлори мають спазмолітичні, протигрибкові й седативні властивості. З них заварюють чай, який п'ють при захворюваннях нервової системи й шлунково-кишкового тракту.

У деяких видів зелені частини рослини й незрілі плоди містять ціанисті сполуки, тому їх безмірне споживання призводить до важкого отруєння.

Плоды пассифлоры

Найбільш популярна маракуя містить вітаміни групи А, B, С, Е і К, калій, кальцій, магній і антиоксиданти. Плоди вживають свіжими, готують з них соки, джеми і соуси. Масло маракуї широко застосовується у косметології.

Догляд

Період цвітіння починається влітку, а закінчується всередині вересня. Забарвлення квітів буває зеленого, блакитного, рожевого, червоного, фіолетового і чорного кольору.

Вирощують пасифлору тільки на сонячній ділянці. Якщо утримувати її в темному і прохолодному місці, то цвісти вона не буде.

З весни до осені її найкраще вирощувати в саду. Відразу розміщувати під прямі сонячні промені не слід. На листочках можуть з'явитися опіки у вигляді коричневих плям.

Рослину необхідно протягом 10 днів привчати до сонячного світла. Спочатку її розміщують в напівтінистому місці, яке освітлюється тільки в ранкові та вечірні години. Після акліматизації пасифлору вже можна розташувати на сонці.

Під час активного росту поливати потрібно дуже часто. Щоб корінці не згнили, після кожного поливу необхідно видаляти надлишок води з піддона. У період спокою полив здійснюється після появи легкого висихання верхнього шару грунту.

страстоцвет фото

Влітку листочки необхідно регулярно обприскувати теплою водою з пульверизатора. З весни до осені страстоцвіт удобрюють кожні 14 днів рідким добривом для кімнатних рослин. У період спокою підгодовувати пасифлору не треба.

Він починається в жовтні й закінчується в березні. Температуру в цей час підтримують близько 10°С. Не зважаючи на спокій, пасифлора потребує хорошого освітлення, тому її необхідно додатково висвітлювати фіто лампами для рослин.

Розмноження

Розмножують пасифлору насінням і живцями. Насіння висівають з лютого по березень. Пророщують їх при 25°С. Перші сходи проростають зазвичай через 14 днів.

При вегетативному способі розмноження зрізають верхівкові пагони довжиною від 10 до 15 см. Укорінюють їх в суміші торфу і піску в пропорції 1:1. Зверху накривають пляшкою, щоб живці не пересихали. Коріння у них з'являються приблизно через 3-4 тижні.

Цветок Passiflora

Пересаджують страстоцвіт навесні, коли в цьому є необхідність. Горщики для вирощування цієї рослини повинні бути в діаметрі не більше 20 см. Грунт потрібен з кислотністю pH від 5,8 до 6,8. У грунті зі зниженою кислотністю рослина буде погано розвиватися і часто хворіти.

Пасифлора без проблем витримує обрізку. Навесні бічні пагони вкорочують приблизно на 7 см. Нездеревілі пагони зрізають гострим ножем, а здеревілі й товсті за допомоги секатора.